Спиш (комітат)
Спиш, Списький коміт́ат (словац. Spiš; угор. Szepes; лат. Scepusium; пол. Spisz; німецька Zips) — історичний комітат у північно-східній частині Угорського королівства, що межував з коронним краєм австрійських монархій — Королівством Галичини та Володимирії — на півночі, комітатом Ліпто на заході, комітатами Гемер-Кішхонт та Абауй-Торна на півдні, а також Шароським комітатом на сході. Існував до 1920 року. ГеографіяСписький коміт́ат знаходиться в басейнах рік Горнад і Попрад, також на півночі — Дунайця і Вагу — на заході. Основні гори: Західні Карпати — їхня частина гірський масив Західні Бескиди, гірські масиви Списька Маґура і Левоцьких гір, та їхній хребет П'єніни, невелика частина Високих Татр, Східних Татр (Бельянські Татри) та Словацьких Рудних Гір на півдні. ІсторіяТериторія Спишу пізно заселена, спершу словаками з півдня, поляками з півночі, пізніше (13 в.) німцями (спиські міста). Доказом того що русини-українці є корінними мешканцями цього краю, є наприклад село Рускіновце — (sk:Ruskinovce) (назва говорить сама за себе) звісне з 13 ст. століття. Традиції руської церкви на Спиші були особливо сильними. З 886 і до 1300 р.у Підградді Списької Капітули існувало руське єпископство засноване Гораздом у Стритенському монастирі, остання згадка про який походить із 1274 р. У 1312 р. Карл Роберт нищив усі руські монастирі і тоді ж було зруйновано і цей монастир. В 1412 році 13 ділянок території Спишу Угорщина передала Польщі як заставу за великий грошовий кредит. У зв'язку з неповерненням кредиту ці землі на понад три століття увійшли до складу Польщі, і були передані Австро-Угорщині лише в результаті першого поділу Польщі. Спиш був однією зі спірних територій польсько-чехословацьких прикордонних конфліктів, що відбувалися після утворення обох країн в 1918 році у зв'язку з претензіями на нього. Спиш належав до Австро-Угорщини (частина у 15 — 18 ст. до Польщі) і становив до 1919 Списький комітат, тепер входить до складу Словаччини (Пряшівський та Кошицький край) і Польщі. Українці заселюють північну і східну частини Спиша (Старо-Любовнянську округу) — частково суцільно (площа 230 км²), частково етнічними островами (найбільше на північному заході висунений о. — с. Остурня). Число українців у Спиші близько 15 000, вони живуть майже винятково в селах і займаються хліборобством та розводять худобу; у селах на північному заході довгий час мав значення мандрівний промисел, зокрема дротярство. З XII століття головним містом регіону спершу був Списький Град, а з XVI століття — Левоча. В наш час найбільшим містом Спиша є Попрад. Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року. До 1919 року Спиш була адміністративно-територіальною одиницею в Транслейтанії. З 1919 Спиш входить до складу Словаччини, а маленька частина — до Польщі. Населення
Населення 172.900 чол. (1910). Площа Спишу в 1910 році становила 3654 км². Переважна частина була заселена словаками та німцями, менша, північна, входила до складу української етнографічної території. Як видно з переписів населення Спишського комітату за 1900 та 1910 роки — тільки за це десятиріччя зменшилось русинів з 14,333 т.(8.3 %) до 12,327 т.(7.1 %), та греко-католиків які без сумніву були походженням русини-українці з 22,189 (12.9 %) до 19,638 (11.4 %). Незначно збільшилась частка православних — з 68 до 326 осіб, це було пов'язано з ідеологією москвофільства та похідної ідеології повернення в православ'я з греко-католицизму. Ще більшу різницю ми бачимо між переписами 1869, 1891 та 1910 років. У 18 столітті русинів-українців було тут ще більше — 1720 році : 47,7 %, 1782 : 21,4 %, а у 1795 : 13,9 %.[3] Це було наслідком мадяризації та набагато більше словакизації русинів-українців. Стосовно німців переважав процес мадяризації. 1869Населення:
1891Кількість жителів Спишського комітату в 1891 році нараховувалась 163,291 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот[2], серед них: Населення:
1900Кількість жителів Спишського комітату в 1900 році нараховувалась 174,470 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот[2], серед них: Населення:
За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад:[4] Релігійні громади:
1910Кількість жителів Спишського комітату в 1910 році нараховувалась 172,867 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот[2], серед них: Населення:
За даними перепису 1910 року, округ складався з наступних релігійних громад:[5] Релігійні громади:
Примітки
Література
|