Список латинських патріархів Єрусалима
Латинський патріарх Єрусалиму — прелат, єпископською кафедрою якого є Латинський патріархат Єрусалиму, який охоплює території Ізраїлю, Палестини, Кіпру та Йорданії. ІсторіяПісля захоплення Єрусалима хрестоносцями в 1099 році, була створена нова релігійна структура — Латинський патріархат Єрусалима, який мав доповнювати тимчасову структуру — Єрусалимське королівство. Титул Єрусалимського патріарха (з 1099 року) є найстарішим серед латинських патріархів і це єдиний титул серед церков, що підпорядковуються Конгрегації Східних Церков, який посідає єпископ Римо-католицької церкви. Патріарх Єрусалиму не очолює окрему Церкву свого права (sui iuris), а радше є єпископом Римо-католицької церкви із постійним привілеєм носити почесний титул патріарха, подібно до патріархів Венеції, Лісабона та Ост-Індії. Згідно зі статутом, латинський патріарх Єрусалиму є Великим магістром Єрусалимського Ордену Святого Гробу Господнього. Патріарх є також членом Ради Східних Католицьких патріархів. Нині латинський патріарх Єрусалима — єпархіальний єпископ католиків латинського обряду на Святій землі, включаючи Йорданію та Кіпр. Латинський Патріарх Єрусалиму виконує свої функції в Патріархаті, який нараховує 67 парафій з паствою, яка в 2018 році налічувала 313 тисяч прихожан. КафедраВ 1187 році, після втрати хрестоносцями Єрусалиму, патріарша кафедра була переміщена в нову столицю королівства Сен-Жак-д'Акр. 1291 року, після втрати хрестоносцями Акри — на Кіпр. Після розгрому Кіпрського королівства у війні з генуезцями і взяття в полон кіпрського короля П'єра II де Лузіньян, латинський патріарх відмовився залишатись на Кіпрі і в 1374 році кафедра була перенесена в Рим, де перебувала протягом 1374—1847 років. В Римі резиденція патріарха Єрусалиму містилась в Базиліці Святого Лаврентія за мурами і до 1847 року призначались лише почесні патріархи, які не керували якоюсь церковною структурою. 23 липня 1847 папа Пій IX опублікував Апостольське послання про відновлення Латинського Патріархату Єрусалима. Титул латинський патріарх Єрусалима було відновлено як чинний пост для єпископа Джузеппе Валерги. 17 січня 1848 року латинського патріарх урочисто в'їхав до Єрусалиму і з цього часу офіційним місцем розташування кафедри латинської патріархії Єрусалиму знову є Храм Гробу Господнього. Кафедра латинського патріарха Єрусалиму розташована в співкафедральному Соборі Найсвятішого Імені Ісуса (кафедральний собор, де знаходиться катедра патріарха, але не патріархії), будівництво якого відбувалось у 1862—1872 роках. Собор є частиною комплексу будівель Латинського патріархату Єрусалима і фактично єпископською церквою Єрусалимського патріарха. Однак з історичних причин, офіційним кафедральним собором Католицької церкви в Єрусалимі вважається Храм Гробу Господнього. З моменту заснування патріархату в XI столітті було 86 титулярних патріархів. Першим з них був Арнульф Шокський, обраний патріархом в 1099 році. Від червня 2016, коли у відставку у зв'язку з досягненням 75-річного віку подав патріарх Фуад Туаль, пост патріарха вакантний. Апостольським адміністратором патріархату є архієпископ П'єрбаттіста Піццабалла O.F.M., призначений 24 червня 2016 р. Папою Франциском[1]. Список Патріархів Єрусалимських латинського обряду
Sede vacante (1238–1240), Жак де Вітрі був обраний, але не розпочав виконувати свої обов'язки;
Акра втрачена 1291 року; резиденція переміщена на Кіпр, а згодом — в Рим після 1374; тільки почесні патріархи до 1847 року.
Відновлення резиденції латинських патріархів Єрусалима з юрисдикцією (1847).
Відновлено ієрархію латинського патріархату Єрусалима (1889).
Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia