Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура

Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура
41°54′09″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д.
Країна	Італія[1][2]
Розташування	Рим[2]
Тип	мала базиліка[1] парафіяльна церква і патріарша базиліка^[d]
Стиль	Романське мистецтво
Дата заснування	6 століття
Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Церква Святого Лаврентія за міською стіною (італ. Basilica di San Lorenzo fuori le mura) — одна із семи паломницьких церков Риму, що має титул малої базиліки.

Історія

За переданням побудована спочатку як ораторій імператором Костянтином Великим. З 451, після Халкідонського собору, церква стала патріархальною базилікою латинського патріарха Єрусалима.

У 580-х папа Пелагій II переробив будівлю на місці поховання святого Лаврентія.

У XIII столітті папа Гонорій III прилаштував до стародавнього масштабніший романський храм.

З 1374 по 1847 в Сан-Лоренцо знову знаходилася кафедра латинських патріархів Єрусалиму.

У липні 1943 фасад церквии зруйнований під час союзницьких бомбардувань Риму; відновлювальні роботи тривали до 1949.

Реліквії

Під балдахіном церкви та вівтарем знаходяться реліквії святих мучеників Стефана та Лаврентія.

У крипті церкви збереглися рідкісні ранньохристиянські саркофаги. Тут знаходяться надгробки пап Пія IX та Дамасія II і італійського прем'єр-міністра Альчіде де Гаспері.

Навколо храму знаходиться сучасне кладовище Кампо Верано.

Примітки

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049
2. dati.beniculturali.it — 2014.
   d:Track:Q52897564

Посилання

• Офіційна сторінка Церкви Святого Лаврентія за міською стіною(італ.)

Портал «Архітектура»   Портал «Італія»