Сан-Сі́сто — кардинальський титул і титулярна церква .
Історія титулу
Титул Крешчентіане (лат. Crescentianae ) вперше згадується Римським синодом 1 березня 499 р. Він має зв'язок з базилікою Крешчентіана, яка згадується Liber Pontificalis , як заснована папою св. Анастасієм І (399 –401 ) і скоріш за все була названа на честь жінки, яка дала гроші на її будівництво. Дослідники Дюхесне і Кірсч згодні з тим що саме з нього пізніше з'являється титул Сан-Сісто, але Крістофорі вважає, що титул Сан-Сісто виник з титулу Тіґріде, що був скасований папою Григорієм І Великим бл. 600 р.
Згідно з каталогом П'єтро Малліо, складеним у понтифікат Олександра ІІІ (1159 –1181 ), титул Сан-Сісто був приєднаний до Базиліки Святого Павла за мурами , де і мали служити месу його священики.
Церква
Пізніше в Базиліку Крешчентіане було перейменовано на Сан-Сісто Веккіо в зв'язку з тим, туди були перенесені мощі св. Сікста ІІ з Катакомб св. Калліста в VI ст. Церква була відбудована папою Іннокентієм ІІІ на початку XIII ст. В 1218 або 1219 році її віддали Домініку де Гусману , де його обрали головою заснованого ним ордену Домініканців . Нею і зараз опікуються сестри-домініканки.
В 1724–1730 роках церкву реставрували за наказом Бенедикта XIII . Від середньовічної будівлі залишилась лише дзвіниця та апсида . Роботи проводились під керівництвом Філіппо Рагуціні .
• Роман (494 –?)
• Бассо (590 –?)
• Боніфацій (?)
• Фелікс (603 –?)
• Донат (761 –?)
• Бенедикт (964 -бл. 993 )
• Лев (993 –бл. 1012 )
• Петро (1012 –бл. 1037 )
• Петро (1037 –бл. 1060 )
• Паоло Джентілі (1088 –1099 )
• Сігізмондо старший (1099 -бл. 1100 )
• П'єтро Модол'єнзе (1100 –бл. 1117 )
• Сігізмондо молодший (бл. 1117 –?)
• Арно де Віллемюр, O.Can.S.A. (1350 –1355 )
• Ніколас Роселл, О. Р. (1356 –1362 )
• Саймон Ленгхем (1368 –1373 )
• Лука Родольфуччі де Джентіле (1378 –1389 )
• Леонардо Россі (або де Гріфоніо, де Гіффоно, або де Рубеїс), O.Min. (1378 –1407 )-псевдокардинал антипапи Климента VII
• Бл. Джованні Домінічі, О. Р. (1408 –1419 )
• Хуан Казанова, О. Р. (1432 –1436 )
• Хуан де Торквемада, О. Р. (1440 –1446 )
• П'єтро Ріаріо, O.F.M. (1471 –1475 )
• Педро Ферріц (1476 –1478 )
• П'єр де Фуа мол. (1485 –1490 )
• Паоло Фреґозо (Кампофреґозо) (1490 –1498 )
• Жорж д'Амбуаз (1498 –1510 )
• Акілле Грассі (1511 –1517 )
• Томмазо де Віо, О. Р. (1517 –1534 )
• Ніколаус фон Шонберг , O.P. (1535 –1537 )
• Джанп'єтро Карафа (1537 –1541 )
• Хуан Альварез-і-Альва де Толедо (1541 –1547 )
• Шарль ІІ де Бурбон-Вандом (1549 –1561 )
• Філібер Бабу де ла Бурдаз'єр (1561 –1564 )
• Уго Бонкомпан'ї (1565 –1572 )
• Філіппо Бонкомпан'ї (1572 –1586 )
• Єжи Радзивілл (1587 –1600 )
• Альфонсо Вісконті (1600 –1608 )
• Джамбаттіста (Джованні Баттіста) Лені (1608 –1618 )
• Франсіско Ґомес де Сандоваль-і-Рохас (1621 –1625 )
• Лаудівіо Закхія (1626 –1629 )
• Агостіно Ореджі да Санта-Софія (1634 –1635 )
• Джанкарло де Медічі (1644 –1645 )
• Доменіко Чекхіні (1645 –1656 )
• Джуліо Роспільйозі (1657 –1667 )
• Джакомо Роспільйозі (1668 –1672 )
• Вінченцо Марія Орсіні де Гравіна, О. Р. (1672 –1701 )
• Ніколо Спінола (1716 –1725 )
• Агостіно Піпіа , О. Р. (1725 –1729 )
• Луї-Антуан де Ноайль (1729 )
• Франческо Антоніо Фіні (1729 –1738 )
• Вінченцо Людовіко Готті , О. Р. (1738 –1742 )
• Луїджі Марія Лучіні, О.Р (1743 –1745 )
• Карло Вітторіо Амадео делле Ланце (1747 –1758 )
• Джузеппе Агостіно Орсі, О. Р. (1759 –1761 )
• Джованні Моліно (1769 –1773 )
• Хуан Томас де Боксадорс-і-Суреда де Сан-Мартін, О. Р. (1775 –1780 )
• Жан-Марі-Ан-Антуан де Латіль (1829 –1839 )
• Гаспаре Бернардо П'янетті (1840 –1862 )
• Філіппо Марія Гвіді, О. Р. (1863–1872), за сумісництвом (1872 –1877 )
• Лучідо Марія Парокхі (1877 –1884 )
• Камілло Сіціліано ді Ренде (1887 –1897 )
• Джузеппе Антоніо Ермінджильдо Пріско (1898 –1923 )
• Ашіль Льєнар (1930 –1973 )
• Октавіо Антоніо Берас Рохас (1976 –1990 )
• Ігнатій Кун Пін Мей (1991 –2000 )
• Мар'ян Яворський (2001 –2020 )
Див. також
• Кардинал
Примітки
↑ а б в dati.beniculturali.it — 2014.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Сісто (кардинальський титул)
Basilica di San Sisto Vecchio на romeartlover.it (англ.)