Церква Святої Луції (Рим)

Церква Святої Луції
41°53′09″ пн. ш. 12°29′22″ сх. д.
Країна	Італія
Розташування	Рим
Тип	титулярна церква
Церква Святої Луції Церква Святої Луції (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Це́рква Свято́ї Луції в Септізолії (лат. Ecclesia Sanctae Lucie in Septisolio, італ. Chiesa di Santa Lucia in Septisolio) — у VII–XVI століттях католицький храм у Римі, Італія. Розташовувалася на Палатинському пагорбі, на місці колишнього септізонія (септізолія) Септимія Севера. Названа на честь святої Луції. Точна дата будівництва невідома. Титулярна церква. Згідно з «Liber Pontificalis» при церкві діяла одна із найстаріших дияконій міста[1]. Була широкою і розкішно декорованою[2]. Керувалася кардиналами-дияконами. У VI–XI століттях використовувався як церква зібрання (лат. ecclesia collecta) у п'ятницю першого тижня Великого посту; була відправною точкою папської ходи, яка просувалася до Церкви святих Івана і Павла[3]. Зруйнована після понтифікату Сікста V (1585—1590)[2], розібрана на будівельні матеріали. Ймовірно, причиною занепаду стало скасування кардинальства[1]. Інша назва — Палатинська церква святої Луції (лат. Ecclesia Sanctae Lucie Palatii)[2].

Кардинали-диякони

• 1525–1535: Афонсу, архієпископ Лісабонський.

Примітки

1. Hülsen 1927:305.
2. Armellini 1887:318.
3. Baldovin 1987:291.

Джерела

• Armellini, Mariano. Le chiese di Roma dalle loro origini sino al secolo XVI. Rome: Tipografia Vaticana, 1887.
• Baldovin, John. The Urban Character of Christian Worship: The Origins, Development, and Meaning of Stational Liturgy // Orientalia Christiana Analecta. Rome: Pontificium Institutum Studiorum Orientalium. 1987, № 228, p. 291.
• Hülsen, Christian. S. Luciae in Septem Soliis // Le chiese di Roma nel Medio Evo. Florence: Leo S. Olschki, 1927.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Святої Луції (Рим)