uk %D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD

	Палатин; італ. Palatino
	41°53′18″ пн. ш. 12°29′13″ сх. д. / 41.888333333333° пн. ш. 12.486944444444° сх. д.
Країна	Італія
Регіон	Муніципалітет Риму Іd
Система	Пагорби Риму і Roman Forum and the Palatined
Тип	пагорб; національний музей і археологічна пам'ятка
Висота	51 м
	Палатин Палатин (Італія)
	Палатин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Палатин (значення).

Палати́н (лат. Mons Palatinus, італ. Monte Palatino) — один із семи пагорбів Рима і визнаний найстарішою із заселених частин міста. Розкопки показують, що люди жили на цій території з X ст. до н. е.^[3]

Міфи та легенди

Найдавніші римські легенди розповідають, що герой греко-римської міфології Евандер за 60 років до Троянської війни заснував на березі Тибру поселення (або колонію) Паллантей, якраз на пагорбі, що пізніше отримав назву Палатин. Ці легенди записані у головній праці історика Діонісія Галікарнаського «Римські стародавності». Також сюжет про життя Евандера містить «Енеїда» (книги VIII—XII) поета Вергілія.^[4]

За переказами, пізніше на пагорбі виник стародавній Рим: на Палатині були вигодувані вовчицею і виховані Фаустулом — Ромул і Рем. Тут Ромул заклав місто. Назва Palatium пов'язано з ім'ям богині Палес, охоронниці худоби. Очевидно, Палатинський пагорб спочатку служив вигоном для худоби, а коли у італійців з'явилися перші релігійні уявлення і виник культ богині Палес, то Палатин став релігійним центром пастухів, які здійснювали тут жертвопринесення.

Священні місця

На пагорбі знаходилися:

священна печера вовчиці — Lupercal — з джерелом і смоківницею (ficus), під якою, за переказами, був знайдений кошик з немовлятами-близнюками;
жертовник Пана;
мундус, тобто яма, куди поселенці кидали первородні плоди, предмети домашнього вжитку і жмені принесеної з собою рідної землі, доки яма не наповнилась і не була покрита жертовником (лат. Roma Quadrata);
будиночок Ромула (лат. casa Romuli);
курінь Фаустула (лат. tugurium Faustuli), що збереглися ще в IV столітті нової ери;
терен, що виріс, за переказами, з списа, кинутого Ромулом з Авентіна і встромившись в землю так глибоко, що його не можна було витягти;
курія Саліїв (лат. curia Saliorum), що зберігали авгурський жезл Ромула і 12 щитів Марса;
scalae Caci, за якою Геркулес тягнув страшного розбійника Кака;
ara maxima, поставлений в пам'ять цього подвигу Геркулеса;
храм Юпітера Статора (лат. Jupiter Stator), за легендою заснований Ромулом.^[5].

15 лютого тут проходило стародавнє свято луперкалії, під час якого голі луперки оббігали Палатинський пагорб. При Ромулі Палатин був оточений мурами з двома воротами: Porta Mugonia (лат. Mugionia або лат. Mugionis) в північній частині пагорба (навпроти форуму) і лат. porta Romanula (у західній частині). Глибока давнина пагорба доведена численними археологічними знахідками: сліди перших поселень на Палатині датуються приблизно 1000 р. до н. е.

Будівлі

Дім Августів (лат. *Domus Augustana*), особисті покої імператора

З того часу як імператор Август обладнав на пагорбі свою резиденцію, на ньому мешкали багато інших правителів імперії.

Біля палацу знаходився храм Аполлона з чистого мармуру з двома бібліотеками (латинської та грецької) і храм Вести. У 3 р н. е. палац згорів, але Август відновив його в колишньому вигляді, та добудував до нього пропіли. Тоді ж навколо area Apollinis була споруджена колонада з 52 колонами, прикрашена в проміжках статуями античних скульпторів. У західній частині Палатина височів палац Лівії або Тиберія (Domus Tiberiana), a на північ від нього і ближче до форуму — палац Калігули (3-ій по рахунку на Палатинському пагорбі), від якого йшов міст, що з'єднував Палатин з Капітолієм.

Четвертий палац (Domus Flavia) був побудований за Доміціана на північний захід від палацу Августа (80-92 рр., площею 5 гектарів). У палаці були базиліка, Тронний зал (aula regia), зал Юпітера, фонтан з колонним залом. У Тронному залі проходили аудієнції імператора, в «залі для приватних аудієнцій» — засідання імператорського ради. Доміціан також побудував чудовий стадіон (довжиною 160 м, шириною 50 м), до нього примикала імператорська ложа (kathisma). Будівлі Доміціана відрізнялися вишуканою розкішшю. П'ятий і останній палац був споруджений Септімієм Севером в південно-східній частині Палатина поруч з Domus Augustiana, відомий як Septizonium, тобто палац у сім поверхів, що піднімаються один над іншим за допомогою рядів колон.

Храми

З III—II століть до н. е. на Палатині будувалися храми. На сьогоднішній день збереглися руїни храмів Magna Mater (Кібели), Вікторії і Аполлона.

Церкви: Сан-Себастьяно-аль-Палатино, Сан-Бонавентура-аль-Палатино^[en], Сан-Теодоро-аль-Палатино, Санта Анастасія

У середні віки розкішні та величні будівлі Палатина були зруйновані. У середині XIX століття Палатин являв собою руїни, порослі густим гаєм; тут знаходилися Фарнезінські сади і villa Mils . У 1861 у Наполеон III купив у неаполітанського короля Франциска II Фарнезіанські сади (у північній частині Палатина) і після тривалих клопотань і суперечок з римським урядом, завдяки сприянню Реньє, доручив археологу Pietro Rosa провести розкопки, що відкрили нам залишки древніх імператорських будівель пагорба. З 1870 р. Палатин знову перебуває в руках італійців. Слово Palatium стало у всіх європейських мовах синонімом палацу.