uk %D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0 %D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%BE

Базиліка Сан-Лоренцо — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Базиліка Сан-Лоренцо або Базиліка Святого Лаврентія (італ. Basilica di San Lorenzo) — назва декількох базилік в Італії, названих на честь святого Лаврентія (Сан-Лоренцо — італ. San Lorenzo):

Базиліка Сан-Лоренцо — одна з найбільших і найстаріших церков Флоренції, розташована в центральній частині міста.
Базиліка Сан-Лоренцо — міланський храм, зведений не пізніше кінця IV століття, мабуть, ще при Амвросії Медіоланському.
Базиліка Сан-Лоренцо (лат. Sancti Laurentii in Damaso, італ. Basilica di San Lorenzo in Damaso) — католицька церква в Італії, в Римі. Має статус малої базиліки. Заснована 380 року папою Дамасієм I (Дамасо) на місті його приватного будинку.
Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура — одна із семи паломницьких церков Риму, що має титул малої базиліки. За переданням побудована спочатку як ораторій імператором Костянтином Великим. З 451, після Халкідонського собору, церква стала патріархальною базилікою латинського патріарха Єрусалима. У 580-х папа Пелагій II переробив будівлю на місці поховання святого Лаврентія.
Базиліка Сан-Лоренцо-ін-Лучина — (італ. Basilica di San Lorenzo in Lucina) — титулярна церква неподалік від вівтаря Миру у Римі. Перша ранньохристиянська церква виникла у IV—V століттях на місці будинку римської матрони Лучини.

Див. також

Сан-Лоренцо