Список винаходів у середньовічному ісламському світі

Список винаходів, відкриттів та наукових досягнень, зроблених у мусульманському світі, особливо під час Золотої доби ісламу[1][2][3][4], а також у «порохових імперіях»: Османська імперія, Імперія Сефевідів та Імперія Великих Моголів.

Золота доба ісламу — період культурного, економічного та наукового розквіту в історії ісламу, який традиційно датується з восьмого по чотирнадцяте століття. Традиційно вважається, що цей період розпочався за правління аббасидського халіф Гаруна ар-Рашида (786-809) з відкриттям Будинку Мудрості в Багдаді, де вчені з різних куточків світу з різним культурним походженням отримали завдання зібрати і перекласти арабською мовою всі світові класичні знання, після чого почався розвиток у різних галузях науки. Наука і технології в ісламському світі перейняли і зберегли знання і технології від сучасних і попередніх цивілізацій, зокрема Персії, Єгипту, Індії, Китаю і греко-римської античності, водночас здійснивши численні вдосконалення, інновації та винаходи.

Список винаходів

Ранні халіфати

VII століття

• Газель: Форма ісламської поезії, що виникла на Аравійському півострові наприкінці 7 століття[5].

VIII століття

• Арабеска: Характерний арабесковий стиль був розроблений до 11 століття, беручи початок у 8 або 9 столітті[6].
• Астролябія з кутовою шкалою: астролябія, винайдена приблизно між 200 і 150 роками до н. е., отримала подальший розвиток у середньовічному ісламському світі, де мусульманські астрономи додали до конструкції кутову шкалу[7] та кола, що вказують азимути на горизонті[8].
• Класифікація хімічних речовин: Праці, приписувані Джабіру ібн Хаяну (написані бл. 850-950), та Мухаммеду ібн Закарії ар-Разі (бл. 865-925), містять найдавніші відомі класифікації хімічних речовин.[9]
• Дамаська сталь: Дамаські клинки вперше були виготовлені на Близькому Сході зі сталі, імпортованої з Індії[10].
• Сучасний уд: Хоча смичкові інструменти існували до ісламу, уд був розроблений в ісламській музиці і став предком європейської лютні[11].
• Сульфур-меркуріальна теорія металів: Вперше засвідчена у псевдо-Аполлонія Тянського «Сірр аль-Халіка» («Таємниця творіння», бл. 750-850) та у творах, які приписують Джабіру ібн Хаяну (написані бл. 850-950),[12] сульфур-меркуріальна теорія металів залишатиметься основою всіх теорій складу металів аж до XVIII ст.[13]
• Олов'яна глазур: Найдавніші керамічні вироби з олов'яною глазур'ю були виготовлені в Аббасидському Іраку/Месопотамії у VIII ст.[14] Найдавніші фрагменти, знайдені на сьогоднішній день, були розкопані з палацу Самарра приблизно за 80 кілометрів на північ від Багдада.[15]
• Панельний вітряк: Найдавніший знайдений вітряк перського походження, винайдений приблизно в VII-IX ст.[16]

IX століття

• Алгебра: Аль-Хорезмі вважається батьком алгебри. Слово «алгебра» походить від араб. الجبر (аль-джабр).[17]
• Хімічний синтез органічних сполук: Найдавніші відомі інструкції з отримання неорганічної сполуки (нашатир або хлориду амонію) з органічних речовин (таких як рослини, кров і волосся) хімічним шляхом з'являються в роботах, які приписують Джабіру ібн Хаяну (написані бл. 850-950 рр.)[18].
• Посібник з шахів: Найдавніший відомий посібник з шахів був виданий арабською мовою і датується 840-850 рр., написаний Аль-Адлі ар-Румі (800-870), відомим арабським шахістом, під назвою Китаб аш-шатрандж (Книга шахів). Під час Золотої доби ісламу було написано багато праць про шатрандж, в яких вперше зафіксовано аналіз дебютів, ігрові задачі, задача про хід коня та багато інших тем, поширених у сучасних шахових книгах[26].
• Автоматизований колінчастий вал: Неручний колінчастий вал з'являється в декількох гідравлічних пристроях, описаних братами Бану Муса в їхній «Книзі геніальних пристроїв»[19]. Ці автоматично керовані колінвали з'являються в декількох пристроях, два з яких містять дію, що наближається до дії колінчастого валу, випереджаючи винахід Аль-Джазарі на кілька століть і його першу появу в Європі більш ніж на п'ять століть.
• Конічний клапан: Механізмом, розробленим Бану Муса, що мав особливе значення для майбутніх розробок, був конічний клапан, який використовувався в безлічі різних областях.
• Криптоаналіз і частотний аналіз: У криптології перше відоме записане пояснення криптоаналізу дав Аль-Кінді (також відомий як «Алкіндус» в Європі) в «Рукописі про дешифрування криптографічних повідомлень». Цей трактат містить перший опис методу частотного аналізу[20][21].
• Двотактний клапан: Його винайшов Бану Муса, а описаний в їхній праці «Книзі геніальних пристроїв».
• Люстрована кераміка: Блискучу глазур наносили на гончарні вироби в Месопотамії в IX столітті; ця техніка незабаром стала популярною в Персії та Сирії.[22]
• Тверде мило: Тверде мило з приємним запахом виробляли на Близькому Сході під час Золотої доби ісламу, коли миловаріння стало розвиненою галуззю промисловості. Рецепти миловаріння описані Мухаммедом ібн Закарією ар-Разі (бл. 865-925), який також дав рецепт виробництва гліцерину з оливкової олії. На Близькому Сході мило отримували шляхом взаємодії жирних олій і жирів з лугом. У Сирії мило виробляли з оливкової олії разом з лугом і вапном. Мило експортувалося з Сирії в інші частини мусульманського світу і в Європу[23].
• Психіатричний інститут: У 872 році Ахмед ібн Тулун побудував у Каїрі лікарню, яка надавала допомогу божевільним, включаючи музикотерапію[24].
• Дистиляція гасу: Хоча китайці використовували гас шляхом видобутку та очищення нафти, процес дистиляції сирої нафти/нафти на гас, а також інші вуглеводневі сполуки, вперше був описаний у IX столітті перським вченим Разесом. У своїй праці «Кітаб аль-Асрар» («Книга таємниць») лікар і хімік Разі описав два методи виробництва гасу, названого нафт аб'яд («біла нафта»), за допомогою апарату, який називався аламбік[25][26].
• Гасова лампа: Перший опис простої лампи, що використовувала сиру нафту, надав перський алхімік Разес у IX столітті в Багдаді, який назвав її «наффата» у своїй «Кітаб аль-Асрар» («Книзі таємниць»)[27].
• Мінарет: Перші відомі мінарети з'явилися на початку 9 століття за часів правління Аббасидів[28].
• Музичний секвенсер і механічний музичний інструмент: Виникнення автоматичних музичних інструментів датується IX століттям, коли перські винахідники брати Бану Муса винайшли орган з гідроприводом, що використовував змінні циліндри зі штифтами, а також автоматичну машину для гри на флейті за допомогою пари[29].

• Камал: Камал з'явився завдяки арабським мореплавцям кінця IX ст. Винайдення камала дозволило здійснити найдавніше відоме плавання за широтою і, таким чином, стало першим кроком до використання кількісних методів у навігації[30].
• Шербет і безалкогольні напої: На середньовічному Близькому Сході широко вживали різноманітні безалкогольні напої зі смаком фруктів, такі як шербет, які часто підсолоджували такими інгредієнтами, як цукор, сироп і мед. Інші поширені інгредієнти включали лимон, яблуко, гранат, тамаринд, зизифус, сумах, мускус, м'яту і лід.
• Синусоїдальний квадрант: Тип квадранта, який використовували середньовічні арабські астрономи, його описав аль-Хорезмі в Багдаді у IX столітті[31].
• Скимітар: Вигнутий меч або ятаган був широко розповсюджений на Близькому Сході принаймні з Османського періоду, а перші зразки датуються IX століттям, в Хорасані епохи Аббасидів.
• Цукровий завод: Цукрові заводи вперше з'явилися в середньовічному ісламському світі[32]. Спочатку вони приводилися в дію водяними млинами, а потім вітряками з IX і X століть на території сучасних Афганістану, Пакистану та Ірану[33].
• Числа Сабіта: Названі на честь Сабіта ібн Курри.
• Дросельний клапан: Вперше з'являється в «Книзі геніальних пристроїв» Бану Муси.
• Вітряний млин: Перші вітряні млини були побудовані в IX-X століттях на території сучасних Афганістану, Пакистану та Ірану[34].

X-XI століття

• Проблема Альхазена: теорема Ібн аль-Хайсама, розв'язана лише в 1997 році Нейманом.
• Арабські цифри: Сучасні арабські цифрові символи походять з ісламської Північної Африки в 10-му столітті. Відмінний західноарабський варіант східноарабських цифр почав з'являтися приблизно в 10 столітті в Магрибі та Аль-Андалусі (іноді їх називають губарними цифрами, хоча цей термін не завжди прийнятний), які є прямим предком сучасних арабських цифр, що використовуються в усьому світі[1].
• Біноміальна теорема: Перше формулювання біноміальної теореми і таблиці біноміальних коефіцієнтів можна знайти в роботі аль-Караджі, яку цитує Самуїл Марокканський у своїй праці «Аль-Бахір»[35].
• Інтеграл Коші-Рімана: Ібн аль-Хайсам дав просту форму цього інтеграла[36].
• Десяткові дроби: Десяткові дроби вперше використав Абу-ль-Хасан аль-Уклідісі в X столітті[37].
• Авторучка: Перша історична згадка про те, що схоже на пір'яну ручку, датується 10 століттям. Згідно з Алі Абузаром Марі (пом. 974 р.) у своїй праці «Кітаб аль-Маджаліс ва-ль-мусайарат», фатімідський халіф Аль-Му'їзз-лі-Дін Аллах зажадав ручку, яка б не забруднювала його руки або одяг, і отримав ручку, яка тримала чорнило в резервуарі, що дозволяло тримати її догори дном без протікання[9].
• Теорема котангенсів: Вперше описаний Ібн аль-Хайсамом.
• Мукарна: Походження мукарни можна простежити до середини X століття.

• Трикутник Паскаля: Перський математик аль-Караджі (953-1029) написав втрачену книгу, яка містила перший опис трикутника Паскаля[38].
• Секстант: Перший відомий настінний секстант був побудований в Рей, Іран, Абу-Махмудом аль-Худжанді в 994 р.[5].
• Видобуток сланцевої нафти: У 10 столітті арабський лікар Масавай аль-Мардіні описав метод видобутку нафти з «бітумінозного сланцю».
• Закон Снеліуса: Вперше закон був точно описаний перським вченим ібн Сахлом на багдадському суді в 984 році. У рукописі «Про палаючі дзеркала та лінзи» ібн Сахл використав цей закон для виведення форм лінз, які фокусують світло без геометричних аберацій.
• Вітряк з вертикальною віссю: Невелике вітряне колесо, що приводило в дію орган, описав ще в I столітті Герон Александрійський[39] Перші вітряки з вертикальною віссю були зрештою побудовані в Сістані, Персія. Ці вітряки мали довгі вертикальні приводні вали з лопатями прямокутної форми.[40]

Примітки

1. p. 45, Islamic & European expansion: the forging of a global order, Michael Adas, ed., Temple University Press, 1993, ISBN 1-56639-068-0.
2. Max Weber & Islam, Toby E. Huff and Wolfgang Schluchter, eds., Transaction Publishers, 1999, ISBN 1-56000-400-2, p. 53
3. George Saliba (1994), A History of Arabic Astronomy: Planetary Theories During the Golden Age of Islam, pp. 245, 250, 256–57. New York University Press, ISBN 0-8147-8023-7.
4. King, David A. (1983). The Astronomy of the Mamluks. Isis. 74 (4): 531—55. doi:10.1086/353360. S2CID 144315162.
5. Ghazal | Islamic literature. Encyclopedia Britannica. Процитовано 13 квітня 2019.
6. Tabbaa, Yasser, The transformation of Islamic art during the Sunni revival, I.B.Tauris, 2002, ISBN 1-85043-392-5, ISBN 978-1-85043-392-7, pp. 75-88
7. See p. 289 of Martin, L. C. (1923), Surveying and navigational instruments from the historical standpoint, Transactions of the Optical Society, 24 (5): 289—303, Bibcode:1923TrOS...24..289M, doi:10.1088/1475-4878/24/5/302, ISSN 1475-4878.
8. Berggren, J. Lennart (2007), Mathematics in Medieval Islam, у Katz, Victor J. (ред.), The Mathematics of Egypt, Mesopotamia, China, India, and Islam: a Sourcebook, Princeton University Press, с. 519, ISBN 978-0-691-11485-9
9. RASHED, ROSHDI; collaboration, in; MORELON, RÉGIS (1996). Encyclopedia of the History of Arabic Science. doi:10.4324/9780203329030. ISBN 978-0-203-32903-0.^[недоступне посилання з 01.08.2019]
10. Pacey, Arnold (1991). Technology in World Civilization: A Thousand-year History. MIT Press. с. 80. ISBN 978-0-262-66072-3.
11. ʿūd | musical instrument. Encyclopedia Britannica. Процитовано 6 квітня 2019.
12. Kraus, Paul (1942–1943). Jâbir ibn Hayyân: Contribution à l'histoire des idées scientifiques dans l'Islam. I. Le corpus des écrits jâbiriens. II. Jâbir et la science grecque. Cairo: Institut Français d'Archéologie Orientale. ISBN 9783487091150. OCLC 468740510. vol. II, p. 1, note 1; Weisser, Ursula (1980). Spies, Otto (ред.). Das "Buch über das Geheimnis der Schöpfung" von Pseudo-Apollonios von Tyana. Berlin: De Gruyter. doi:10.1515/9783110866933. ISBN 978-3-11-086693-3. p. 199. On the dating and historical background of the Sirr al-khalīqa, see Kraus 1942−1943, vol. II, pp. 270–303; Weisser 1980, pp. 39–72. On the dating of the writings attributed to Jābir, see Kraus 1942−1943, vol. I, pp. xvii–lxv.
13. Norris, John (2006). The Mineral Exhalation Theory of Metallogenesis in Pre-Modern Mineral Science. Ambix. 53 (1): 43—65. doi:10.1179/174582306X93183. S2CID 97109455.
14. Mason, Robert B. (1995), New Looks at Old Pots: Results of Recent Multidisciplinary Studies of Glazed Ceramics from the Islamic World, Muqarnas: Annual on Islamic Art and Architecture, Brill Academic Publishers, XII: 1—10, doi:10.2307/1523219, ISBN 90-04-10314-7, JSTOR 1523219.
15. Caiger-Smith, 1973, p.23
16. Eldridge, Frank (1980). Wind Machines (вид. 2nd). New York: Litton Educational Publishing, Inc. с. 15. ISBN 0-442-26134-9.
17. Gandz, S. (1936), The Sources of Al-Khowārizmī's Algebra, Osiris, 1: 263—277, doi:10.1086/368426, S2CID 60770737, page 263–277: "In a sense, al-Khwarizmi is more entitled to be called "the father of algebra" than Diophantus because al-Khwarizmi is the first to teach algebra in an elementary form and for its own sake, Diophantus is primarily concerned with the theory of numbers".
18. Kraus, Paul (1942–1943). Jâbir ibn Hayyân: Contribution à l'histoire des idées scientifiques dans l'Islam. I. Le corpus des écrits jâbiriens. II. Jâbir et la science grecque. Cairo: Institut Français d'Archéologie Orientale. ISBN 9783487091150. OCLC 468740510. Vol. II, pp. 41–42. On the dating of the writings attributed to Jābir, see Kraus 1942−1943, vol. I, pp. xvii–lxv.
19. A. F. L. Beeston, M. J. L. Young, J. D. Latham, Robert Bertram Serjeant (1990), The Cambridge History of Arabic Literature, Cambridge University Press, с. 266, ISBN 0-521-32763-6
20. Broemeling, Lyle D. (1 листопада 2011). An Account of Early Statistical Inference in Arab Cryptology. The American Statistician. 65 (4): 255—257. doi:10.1198/tas.2011.10191. S2CID 123537702.
21. Al-Kadi, Ibrahim A. (1992). The origins of cryptology: The Arab contributions. Cryptologia. 16 (2): 97—126. doi:10.1080/0161-119291866801.
22. Ten thousand years of pottery, Emmanuel Cooper, University of Pennsylvania Press, 4th ed., 2000, ISBN 0-8122-3554-1, pp. 86–88.
23. Ahmad Y. al-Hassan (2001), Science and Technology in Islam: Technology and applied sciences, pages 73-74 [Архівовано 2017-12-09 у Wayback Machine.], UNESCO
24. Koenig, Harold George (2005). Faith and mental health: religious resources for healing. Templeton Foundation Press. ISBN 1-932031-91-X.
25. Bilkadi, Zayn. The Oil Weapons. Saudi Aramco World. 46 (1): 20—27.
26. Kent, James A.; Bommaraju, Tilak V.; Barnicki, Scott D. (2017). Handbook of Industrial Chemistry and Biotechnology. Springer Science+Business Media. с. 18. ISBN 9783319522876.
27. Zayn Bilkadi (University of California, Berkeley), "The Oil Weapons", Saudi Aramco World, January–February 1995, pp. 20–27.
28. Bloom, Jonathan M. (2013). The minaret. Edinburgh: Edinburgh University Press. ISBN 978-0748637256. OCLC 856037134.
29. Kapur, Ajay; Carnegie, Dale; Murphy, Jim; Long, Jason (2017). Loudspeakers Optional: A history of non-loudspeaker-based electroacoustic music. Organised Sound. Cambridge University Press. 22 (2): 195—205. doi:10.1017/S1355771817000103. ISSN 1355-7718.
30. McGrail, Sean (2004), Boats of the World, Journal of Navigation, Oxford University Press, 55 (3): 316 & 393, Bibcode:2002JNav...55..507M, doi:10.1017/S0373463302222018, ISBN 0-19-927186-0, S2CID 129318544
31. David A. King, "Islamic Astronomy", in Christopher Walker (1999), ed., Astronomy before the telescope, p. 167-168. British Museum Press. ISBN 0-7141-2733-7.
32. Adam Robert Lucas (2005), "Industrial Milling in the Ancient and Medieval Worlds: A Survey of the Evidence for an Industrial Revolution in Medieval Europe", Technology and Culture 46 (1): 1-30 [10-1 & 27]
33. Adam Lucas (2006), Wind, Water, Work: Ancient and Medieval Milling Technology, p. 65, Brill Publishers, ISBN 9004146490
34. Lucas, Adam (2006), Wind, Water, Work: Ancient and Medieval Milling Technology, Brill Publishers, с. 65, ISBN 90-04-14649-0
35. THE BINOMIAL THEOREM : A WIDESPREAD CONCEPT IN MEDIEVAL ISLAMIC MATHEMATICS (PDF). core.ac.uk. с. 401. Процитовано 8 січня 2019.
36. RASHED, ROSHDI; collaboration, in; MORELON, RÉGIS (1996). Encyclopedia of the History of Arabic Science. doi:10.4324/9780203329030. ISBN 978-0-203-32903-0.^[недоступне посилання з 01.08.2019]
37. Berggren, J. Lennart (2007). Mathematics in Medieval Islam. The Mathematics of Egypt, Mesopotamia, China, India, and Islam: A Sourcebook. Princeton University Press. с. 518. ISBN 978-0-691-11485-9.
38. Selin, Helaine (12 березня 2008). Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Western Cultures. Springer Science & Business Media. с. 132. ISBN 9781402045592.
39. Drachmann, A. G. (1961), Heron's Windmill, Centaurus, 7 (2): 145—151, Bibcode:1960Cent....7..145R, doi:10.1111/j.1600-0498.1960.tb00263.x.
40. Ahmad Y Hassan, Donald Routledge Hill (1986). Islamic Technology: An illustrated history, p. 54. Cambridge University Press. ISBN 0-521-42239-6.