|
Соснівка (Конотопський район)
Сосні́вка (МФА: [soˈsɲiu̯kɐ] ( Соснівка — до 2020 центр сільської ради, до складу якої входили також село Вільне та селище Заводи. Розташоване неподалік від витоків річки Кукілки, за 15 км на південний захід від райцентру. Кількість дворів у сільській раді — 599, жителів — 1161. Географія_(1).JPG) Село розташоване переважно на обох берегах річки Куколка. За 2 км на південний схід розташоване село Вільне, нижче за течією Кукілки на відстані 6 км розташоване село Попівка, на протилежному березі — село Шаповалівка. По селу також протікає пересихаючий струмок з загатами, вище за течією Кукілки на відстані 2 км розташоване селище Шевченківське. ІсторіяСело відоме з початку XVII століття. Територія, на якій розкинулося село, почала заселятися на початку XVII століття втікачами з правобережної України. Саме в першій половині XVII століття Конотопський староста Соснівський заснував село, яке від його прізвища стало називатися Соснівка. За часу Визвольної війни 1648—1657 років село ввійшло до складу Конотопської сотні Ніжинського полку і було підпорядковане Конотопській ратуші. Після Переяславської Ради в 1654 році населення Соснівки, як і все населення Ніжинського полку, присягнуло на вірність Росії.  Між селами Шаповалівкою та Соснівкою 28 червня 1659 року відбулася знаменита Конотопська битва гетьмана Івана Виговського з царськими військами під командуванням князя Олексія Трубецького. Битва закінчилася повною поразкою військ Трубецького. У 1687 році село Соснівка було віддане Чернігівському полковнику Якову Лизогубу. Потім воно стало власністю поміщика Покорського. Він не обмежувався працею селян на панщині, а почав заводити підприємства, на яких використовував працю селян. В другій половині XVIII століття у селі мав двір житловий і шинок генеральний осавул (1759—1764 рр.) Глухівського періоду в історії України Журавка (Жоравка) Іван Тимофійович[1]. У кінці XIX століття в селі працювали ґуральня, паровий млин і маслобійня. Тричі на рік — у січні, червні та вересні — до Соснівки на ярмарок з'їжджалися мешканці не тільки навколишніх сіл, а й сусідніх з Конотопським повітом. Частина селян працювала в залізничних майстернях Конотопа. Через цих селян-робітників односельчани дізнавалися про події поза межами повіту. Тому, коли 1905 року розпочалася революція в Росії, селяни активно виступили на підтримку своїх вимог про землю та підтримали страйкарів Конотопа. Революційні події в 1917 році не пройшли повз Соснівку. У лютому 1919 року було організовано першу в Конотопському повіті сільськогосподарську комуну. Першим головою її був Митяєвський Іван Вакулович. У комуну вступили 55 господарств. Рішенням революційного комітету для комуни було виділено землю й садиби поміщиків Покорського та Вольського. У 1929 році в селі збудували школу, у 1938 семирічку реорганізували в середню школу. Мирну працю селян перервала Друга світова війна. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках. 1958 село нарешті було радіофіковане й електрифіковане, багато побудовано житлових будинків. Водночас комуністи почали видавати паспорти для сільської молоді, яка почала масово тікати із села. У 1990-х роках відбулося реформування та укрупнення колгоспів. У 1997 році колгосп ім. Фрунзе реформувався в КСП «Соснівське». У 2000 році КСП «Соснівське» реформувалося в ПСП АФ «Соснівська». НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Відомі людиВ селі народилися:
Цікаві фактиОдна з вулиць міста Конотоп з XIX сторіччя і до початку ХХ сторіччя носила назву Соснівська. Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(2).JPG)
