Согдійська область

Согдійська область
тадж. Вилояти Суғд
Адм. центр	Худжанд
Країна	Таджикистан
Межує з: сусідні адмінодиниці Баткенська область, район республіканського підпорядкування^d, Ферганська область, Наманганська область, Ташкентська область, Сирдар'їнська область, Джиззацька область, Самаркандська область, Кашкадар'їнська область, Сурхандар'їнська область  ^?
Номерний знак	02РТ
Населення
- повне	2 275 000 осіб (2006)
- густота	87,2 осіб/км²
Площа
- повна	26 100 км²
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	27 жовтня 1939
Голова Хукумата	Кохір Расулзода
Код ISO 3166-2	TJ-SU
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Согдійська область

Согді́йська о́бласть (тадж. Вилояти Суғд) — адміністративна одиниця (вілоят) Таджикистану, розташована на північному заході країни, центр — місто Худжанд. Має кордон з Узбекистаном і Киргизстаном. Територія в основному гірська. З півночі розташовані Курамінський хребет і гори Моголтау, з півдня — Туркестанський хребет і Зеравшанські гори.

Площа 26,1 тис. км². Населення — 2 275 тисяч осіб (2006).

Назва Согд вперше згадується в священній книзі «Авесті». Припускають, що це слово мало такі значення: «священний», «палаючий» або «чистий».

Адміністративний поділ

Вілоят ділиться на 10 районів та 8 міст обласного значення:

Райони

• Айнинський — кишлак Айні
• Аштський — смт Шайдон
• Бободжан-Гафуровський — смт Гафуров
• Деваштіцький — смт Ганчі
• Зафарабадський район — смт Зафарабад
• Кухістані-Мастчохський — смт Мехрон
• Матчинський — смт Бустон
• Джаббар-Расуловський — смт Мехробод
• Спітаменська нохія — смт Наукат
• Шахрістанська нохія — кишлак Шахрістані

Міста обласного значення

• Бустон
• Ґулістон
• Істаравшан (або Істаравшанський район)
• Істіклол
• Ісфара (або Ісфаринський район)
• Канібадам (або Канібадамський район)
• Пенджикент (або Пенджикентський район)
• Худжанд

Обласним центром є місто Худжанд з чисельністю населення 173 тисячі осіб.

Населені пункти

До складу області входять 8 міст і 23 селища міського типу.

Міста

• Бустон
• Істаравшан
• Істіклол
• Ісфара
• Ґулістон
• Канібадам
• Пенджикент
• Худжанд

Селища

• Адрасман
• Бустон
• Ганчі
• Гафуров
• Зарнісор
• Зафарабад
• Зеравшан
• Кансай
• Мехнатабад
• Мехробод
• Мехрон
• Нау
• Наугарзан
• Нефтеабад
• Нурофшон
• Обшорон
• Палас
• Сирдар'їнський
• Сугдійон
• імені Хаміда Алієва
• Чорух-Дайрон
• Шайдон
• Шураб

Історія

З 1920-х до 1931 року існував Ходжентський округ, з 1938 по 1939 рік — Ленінабадський округ. Ленінабадська область була утворена Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 жовтня 1939 року разом із Сталінабадською, Кулябською та Гармською областями Таджицької РСР. 19 січня 1945 року з південних районів області виділено створену Ура-Тюбинську область (адміністративний центр — місто Ура-Тюбе), яка була ліквідована через 2 роки — 23 січня 1947 року, всі райони останньої повернулися до складу Ленінабадської області. Ленінабадська область була ліквідована 28 березня 1962 року, а відновлена ​​23 грудня 1970 року. 10 листопада 2000 року область перейменована на Согдійську область (вілоят).

Керівництво області

Голови окрвиконкому

1. Авезова Мастура (1938 — 1939)

Голови облвиконкому

1. Авезова Мастура (1939 — 1945)
2. Раїмджанов (1947)
3. Рустамов Мірзакасим (1950 — 1954)

Голови обласної ради народних депутатів

1. Мірхаліков Темурбай (березень 1990 — 1991)

Відповідальні секретарі окружкому партії

1. Зуботикін К. (1924 — 1926)
2. Худойбердиєв Х. (1926 — 1927)
3. Раджабов (1927 — 1928)
4. Єпанешников (1928 — 1929)
5. Ходжіяров (1929 — 1931)

1-і секретарі окружкому КП(б) Таджикистану

1. Кіпріянов Михайло Володимирович (1938 — 1939)

1-і секретарі обкому КП Таджикистану

1. Кіпріянов Михайло Володимирович (1939 — 1940)
2. Буланов Петро Сергійович (1940 — 1949)
3. Обносов Петро Степанович (1949 — 1950)
4. Рахмат-заде Усман Курбанович (1950 — 1952)
5. Ульджабаєв Турсунбай Ульджабайович (1952 — січень 1954)
6. Рустамов Мірзакасим (січень 1954 — 1955)
7. Ібрагімов Халік (1956 — 1961)
8. Абдуллаєв Наджмидін Пашайович (квітень 1961 — березень 1962)
9. Ходжиєв Риф'ят (1971 — 1987)
10. Мірхаліков Темурбай (13 січня 1987 — 21 вересня 1991)

Голови хукумату

1. Хамідов Абдуджаліл Мадамінович (1995 — 2 лютого 1996)
2. Касимов Касим Рахбарович (2 лютого 1996 — грудень 2006)
3. Расулзада Кохір (27 лютого 2007 — 23 листопада 2013)
4. Кодірі Абдурахмон (23 листопада 2013 — 13 січня 2018)
5. Ахмадзода Раджаббой (13 січня 2018 — по сьогодні)

Посилання

• Офіційний сайт вілояту