Істаравшан
Істаравшан (до 2000 року — Ура-Тюбе (Уротеппа)) — місто у Таджикистані. Центр Істаравшанської нохії, одне з найстаріших міст країни та світу — його вік перевищує 2500 років. ГеографіяІстаравшан розташований на півночі Таджикистану у передгір'ях Туркестанського хребта. Відстань від обласного центру — Худжанда 78 кілометрів. Місто розташовано на висоті 1000 метрів над рівнем моря. Клімат м'який, зима — багатосніжна, літо не гаряче, сухе. КліматМісто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 25.3 °C (77.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1 °С (30.2 °F).[1]
ІсторіяЗа письмовими джерелами і деякими археологічними даними відомо, що в VI-IV столітті до нашої ери у зв'язку з розвитком ремесел і торгівлі в осілих середньо азійських областях виникали населені пункти міського типу. Окрім Самарканду одним з них був Істарафшан, а у минулому Киропіль (Курушкада), названий так за іменем засновника перської держави Кира-Куруша (529-559 рр до нашої ери). До періоду, коли Олександр Македонський завоював Середню Азію Курушкада був добре укріпленим містом, а в його обороні взяли участь 18 тисяч людей, Александр Македонський зумів його взяти лише хитрістю — саме біля його стін він отримав перше поранення. Вперше місто під назвою Уротеппа згадується у таджикського історика Абдураззока Самарканді (1413–1482) У його працях описуються події 1409–1410 про прийняті Улугбеком заходи з покарання чи призначення різних осіб, а також що сам хан поїхав в Ура-Тюбе («Уратеппа яйлоки»). Наприкінці XV століття місто знаходилось під владою тимуридського правителя Султана Махмудхона. У його указі (ярлику), який датований 1449 роком Ура-тюбе названий Уротеппа. Наприкінці 40-50-х років XVIII століття тут утворилось самостійне Уротеппинське феодальне володіння. Наприкінці XIX століття воно втратило ряд територій, які були захоплені Бухарським та Кокандським ханствами. 2 жовтня 1866 року після штурму міста Уротеппа військами генерала Крижановського місто перейшло під контроль Російської імперії. Наприкінці XIX та на початку XX століття місто залишалось одним з центрів ремесла і торгівлі, садоводства та городництва. Також це був один з центрів виноробства. Після російського завоювання за даними 1871 року у місті було 4 медресе та 19 шкіл, де навчалось 477 учнів. У 1875 році через місто була прокладена телеграфна лінія, яка з'єднала Ташкент та Самарканд. Після Жовтневого перевороту почалось встановлення радянської влади у Таджикистані. Міська організація Російської комуністичної партії була створена 15 липня 1918 року. У 1919 році у місті працювало 8 шкіл, де навчалось 315 учнів, перша десятирічка була збудована у 1929 році. Того ж року з'явились кінотеатр, амбулаторія, електростанція, готель, жіночий клуб, одна семирічка та одна початкова школа. У 1929 році здали в експлуатацію станцію радіомовлення і лінію телеграфу-телефона Уротеппа-Душанбе. Місцевий завод нарощував виробництва вина, яке представлено марками «Ганчі», «Точікістон». У 1940 році відкрився міський театр. НаселенняНаселення міста складає 64,3 тисяч осіб. РемеслоІстарафшан є одним з найбільших центрів ремесла, зокрема різьби по дереву, гончарних виробів та вичинки шкіри. ОсвітаСтаном на 2001 рік у місті було 62 школа та 44 тисячі учнів, працювало 2880 вчителів. [2] Пам'ятки архітектуриМісто багате на древні середньовічні історичні пам'ятки, з них 7 історичних республіканського значення, 14 пам'яток архітектури міського значення, 30 — обласного значення, 59 — республіканського значення, серед яких найважливіші городище Муг-теппа, фортеця Ках-каха, Чилдухтарон, медресе кук-гумбаз, мавзолей Боботаго, Худоера, Бвлямі, Хазраті Шох, ансамбль Сари Мазор, Чоргумбаз, 5 житлових будинків Хайдара Рахматова, Абдулло Шамсиева. [3] СпортУ чемпіонаті Таджикистану місто представляє ФК «Істарафшан», його домашній стадіон розраховано на 15 тисяч місць. [4] Примітки
|