Хатлонська область
Хатло́нська область (тадж. Вилояти Хатлон) — адміністративна одиниця Таджикистану, розташована на південному заході країни, центр — місто Бохтар. Має кордон з Узбекистаном і Афганістаном. Площа 24,6 тисяч км². Область розташована на південних відрогах Гіссаро-Алая, в адміністративному відношенні розділена на 4 міста і 21 район. Клімат — континентальний. Хатлон (Хутталон) — історична область на території Таджикистану, існувала приблизно в 690—948 роках. Свою назву отримала від племені ефталітів, які в V—VI століттях захопили Кушанське царство. За повідомленнями вірменських і візантійських рукописів того часу, західні народи називали ефталітів хайталами. Хутталон досліджувався європейськими вченими з середини XIX століття у зв'язку з численними знахідками куфічних і саманідських (і в тому числі хуттальських) дирхемів в Росії і в країнах Північної та Східної Європи у складі скарбів срібла. Область утворена у складі Таджицької РСР у вересні 1988 року в результаті об'єднання колишніх Кулябської і Курган-Тюбинської областей. До її складу увійшло також місто Норак[2]. У 1990—1992 роках область не існувала — була розділена на Курган-Тюбинську і Кулябську. 1992 року вона була відновлена у своїх межах. Адміністративний поділОбласть поділяється на 21 район та 4 міст обласного підпорядкування:
81,77 % населення — таджики, 12,94 % — узбеки, 0,52 % — туркмени. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia