Село певний час входило до погребищенського ключа. У 1770 році тут була парафіяльна церква.[1] Після розділів Речі Посполитої село опинилося в складі Російської імперії.
У 19 столітті село входило до складу Свитинецької волостіБердичівського повітуКиївської губернії. У другій половині 19 століття було у власності Абрамовичів,[1] маєток яких був у сусідньому селі Лішинцях. У 1847 році побудовано нову церкву. У 1880 році парафію перенесено в Марківці, у Смаржинцях церква стала філіальною. У 1889 році в селі проживало 288 мешканців, селу належало 957 десятин землі.[1]
Під час Другої світової війни село було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 31 грудня 1943 року.[2]
12 червня2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[4].
Населення
За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 257 осіб,[5] із них 98,44 % зазначили рідною мову українську, 1,17 % — російську, 0,39 % — білоруську.[6]
↑Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2018.
Біла́шки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.528 (Смаржинці)