У 1776 році було побудовано церкву Воздвиження Хреста Господнього.
У 1889 році село налічувало 1046 мешканців, 259 садиб, водяний млин.
Було власністю магнатів Замойських, Конецпольських, Любомирських та ін., у к.ХІХ ст.- поміщиків Гурських та Даровських. Один з власників села, Владислав Гурський зібрав велику бібліотеку, яка була частково розпродана спадкоємцями.[1] Також власниками маєтку в селі були Маньковські. Зокрема, тут якийсь час проживав Пйотр Маньковський.[2]
У серпні 2012 року в селі відбувся фестиваль "Мальована хата". Під час фестивалю хати, господарські споруди, школа, сільрада і навіть криниці та стовпи розмалювали художники України, Росії, Молдови, Білорусії, Польщі[3].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Вендичанської селищної громади.[4]
17 липня2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Могилів-Подільського району, увійшло до складу новоутвореного Могилів-Подільського району Вінницької області.[5]
↑Zieliński Z. Mańkowski Piotr (1866—1933) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/3, zeszyt 82. — S. 522. (пол.)
Сліди́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 1967—1974. — T. Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972. — 788 с. — С. 452.