Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(червень 2018)
Найвідомішим представником гетьманської гілки став великий коронний гетьманСтаніслав Конецпольський (1591—1646). Воював проти армії шведського короля Густава ІІ Адольфа, штурмував Смоленськ (1611), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. 1620 року в битві під Цецорою потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки. Наказав сину перед смертю звести зі світу Богдана Хмельницького як потенційну загрозу «панській» Короні.
Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая та Станіслава Пшедбура
Александер (†1609 р.) — воєвода сєрадзький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського кам'янецького Анною Срочицькою став власником значних маєтків на Поділлі[2]
Якуб — син сєрадзького підкоморія Александра (бл.1585—бл.1630); ротмістр короля, комендант Кодака; вбитий козаками 1641 р.[3]
Станіслав — молодший брат попереднього, комендант Кодака протягом 7 років; страчений за наказом Б. Хмельницького після здобуття фортеці у 1648 р.[3] (або у 1649 р.[4])
У 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.
Станіслав Александер найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман Богдан Хмельницький напередодні Пилявецької битви (1648). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і Конецпольський) ледве врятувались.
↑Зазуляк Ю. Кримінальне судочинство та міжстанові відносини в Руському воєводстві XV століття]. — С. 114—128.
↑Kotarski H. Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 512. (пол.)
↑ абLibiszowska Z. Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585-ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 513. (пол.)
↑Kersten A. Koniecpolski Andrzej z Precławia h. Pobóg (1621—1649) // Polski Słownik Biograficzny. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 516.
↑Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3, zeszyt 42. — S. 444. (пол.)
Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 510—529. (пол.)