У 1883 році у селі мешкало 1242 особи, 263 садиби, парафіяльну церкву святого Миколая, 1745 року побудови, цукрову фабрику з 200 працівниками. Фабрика мала привілей на виробництво сурогату кави з кукурудзи, виноградного цукру та патоки[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Вендичанської селищної громади.[2]
17 липня2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Могилів-Подільського району, увійшло до складу новоутвореного Могилів-Подільського району Вінницької області.[3]
Двоповерховий, прямокутний в плані. Головний і парковий фасади прикрашено колонним портиком, кути споруди — пілястрами. Вікна прямокутні, на першому поверсі більші. Розфарбовка фасадів на 2 кольори. Розпланування — анфілада. Палац споруджували у 1770—1780 роках, на досить високому цоколі та побудований з цегли, а колони, капітелі, плити балкона витесані з пісковику. Розташований на схилі, фасад має цокольний поверх. Прикрасою над ним є балкон на стовпах впродовж усього одинадцятивіконного фронтону.
Частково зберігся ліпний декор інтер'єрів, деяка частина якого виконана з полірованого алебастру.
Поруч із палацом знаходився ландшафтний парк, створений після 1831 року садівником Діонізієм Міклером, творцем парків та садів на Волині та Поділлі.
Палац покинуто, стоїть пусткою, поступово руйнується.
Село знаходиться за 5 км від залізничної зупинки Ізраїлівка на неелектрифікованій залізниці напрямку Жмеринка-Могилів-Подільський. Там зупиняються приміські дизельні поїзди сполученням Жмеринка — Могилів-Подільський.
Сусідні станції — Сулятицька, Вендичани.
Сусідні вузлові станції — Жмеринка.
На ст. Жмеринка можна пересісти на приміські електропоїзди до
Електропоїзди на шляху прямування від Жмеринки до Ізраїлівка проходять такі станції: Матейкове, Бар, Митки, Копай, Котюжани, Немерче, Вендичани. На шляху від Ізраїлівки до Могилів-Подільського: Сулятицька.
Також можна здійснювати посадку в Могилів-Подільському на регіональний поїзд сполученням Київ-Могилів-Подільський.
Автобусне сполучення із Могилів-Подільським було відмінене у 2018 році й досі не відновлене, хоча жителі не одноразово просили сільську та міську ради поновити цей рейс, бо автобус проходив ще через 5 сіл, які також залишилися без регулярного сполучення із районним центром.
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. — Т.2. Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — К.: Будiвельник, 1984. — 336 с. (рос.)
Література
Серебринці // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Вінницька область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев'янкін Т. І., Компанієць І. І. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пількевич С. Д., Ремезовський Й. Д., Скаба А. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К., Шевченко Ф. П.; Ред. кол. тома: Олійник А. Ф. (гол. редкол.), Бабій М. Л., Бовкун В. Д., Вініковецький С. Я., Гелевера В. К. (відп. секр. редкол.), Гороховський О. 3., Каян П. Л., Косаківський Г. М., Кравчук В. І., Кривко П. С., Лютворт Г. А. (заст. гол. редкол.), Олійник Л. В., Олійник С. І., Орлик В. Я., Птущенко В. О., Пшук І. П., Совко В. М., Степаненко Ю. О., Трохименко С. К. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕАН УРСР, 1972. — С. 451.