Матейкове (станція)

Станція Матейкове

Жмеринка — Могилів-Подільський
Південно-Західна залізниця
Жмеринська дирекція
селище Матейкове

49°02′24″ пн. ш. 27°56′48″ сх. д. / 49.04000° пн. ш. 27.94667° сх. д. / 49.04000; 27.94667
Дата відкриття 30 серпня (11 вересня)
Рік відкриття 1892 (133 роки)
Попередня назва Северинівка (до 1900 року)
Тип проміжна
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Відстань до Києва, км 281
Відстань до Жмеринки, км 13
Код станції 332707 ?
Код «Експрес-3» 2200246 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Супутні послуги Прийом та видача вантажів повагонними та дрібними відправками відправками, завантажуваних цілими вагонами лише на під'їзних коліях станції та місцях незагального користування. Продаж квитків на усі поїзди. Прийом та видача багажу не здійснюється
Мапа
Матейкове. Карта розташування: Вінницька область
Матейкове
Матейкове

Мате́йкове (до 1900 року — Северинівка) — проміжна залізнична станція Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці на лінії Жмеринка — Могилів-Подільський між станцією Жмеринка-Подільська (відстань 9 км) та зупинним пунктом Степанки (відстань 10 км)[1]. Розташована у селищі Матейкове Жмеринського району Вінницької області.

Історія

Наприкінці XIX століття було розпочато будівництво ділянки залізниці Жмеринка — Могилів-Подільський. Станцію відкрито 30 серпня (11 вересня) 1892 року в складі новозбудованої ділянки, на околиці села Северинівка, яка отримала однойменну назву, саме в цей день, 30 серпня, пройшов перший поїзд.

У 1892 році на станції був відкритий типовий вокзал 4-го класу, однак попри те, що всі типові вокзали розроблялися професійними архітекторами — даний вокзал виконаний провінційним архітектором. Це досить просте прямокутне будівля, виконане з елементами мавританської архітектури. Цьому типу вокзалів притаманний характерний кілевідний фронтон над центральним входом.

У 1900 році станцію перейменовано і понині має сучасну назву — Матейкове. Існує дві версії походження сучасної назви: при будівництві залізниці царська влада звернулася до Януарія Соколовського, поміщика, власника земель в селі з проханням, щоб він виділив невелику ділянку своїх маєтків під будівництво залізниці і станції. Він погодився, але з однією умовою — назву для станції він надасть саме він. Януарій захоплювався живописом, але особливо йому імпонувала творчість польського художника Яна Матейка, на честь якого станція і отримала свою назву. Владою були спроби русифікувати назву на Матвейково, на ім'я Матвій, проте їм це не вдалося. За другою версією: при проектуванні залізниці вона повинна була проходити через село Степанки і далі в село Матейків, але підприємці містечка Бар не оцінили цю ідею, адже залізниця була б далеко від їхнього міста, вони вели тривалі переговори з будівельниками і навіть дали хабар, щоб залізницю побудували ближче до них. Щоб з влади ніхто не здогадався, про те, що залізниця піде не так, як на плані — було вирішено залишити колишню назву станції такою, як вона вказана в плані: тому станція Матейкове, названа по селу Матейків, розташувалася в селі Северинівка.

У XX столітті зі станції ешелонами відправляли людей на заслання у Сибір. З початком Другої світової війни станція була окупована німецькими військами, а звільнена вже наприкінці війни — 21 березня 1944 року, на 1004-й день війни. Активні бойові дії обійшли стороною станцію Матейкове, тому вона збереглася до наших днів практично в незайманому вигляді.

У 1978 році вокзал станції Матейкове реконструйований[2].

Пасажирське сполучення

На станції зупиняються лише приміські поїзди до станцій Жмеринка та Могилів-Подільський.

Примітки

  1. ↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. ↑ Шаблон:Cite weburl Архівована копія. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

Залізничний транспорт Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.