Сичин

Село Сичин пол. Syczyn Церква Преображення Господнього у Сичині існувала з 1564 до 1897 р. Координати 51°17′00″ пн. ш. 23°15′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Холмський повіт Гміна Вербиця Населення 429 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 82 Поштовий індекс 22-150 Автомобільний код LCH SIMC 0109518 GeoNames 757543 OSM r6847583  ·R Сичин Сичин (Польща) Сичин Сичин (Люблінське воєводство)  Сичин у Вікісховищі

Сичин[2][3] (пол. Syczyn) — село в Польщі, у гміні Вербиця Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 429 осіб (2011[1]).

Історія

1564 року вперше згадується православна церква Преображення Господнього у Сичині[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].

Українська православна Преображенська церква в Сичині, рисунок 1941 року Леоніда Маслова з давнішого оригіналу

1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 374 вірян[3].

У 1897 році зведена нова дерев'яна церква[2].

У 1921 році село входило до складу гміни Вільхівці Холмського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5].

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 109 будинків та 556 мешканців, з них[5]:

• 275 чоловіків та 281 жінка;
• 418 православних, 73 римо-католики, 47 юдеїв, 18 євангельських християн;
• 410 українців, 95 поляків, 47 євреїв, 4 особи іншої національності.

Перед 1932 роком спалена дерев'яна православна церква 1897 року[2].

У 1943 році в селі проживало 605 українців і 62 поляки[2].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	225	50	148	27
Жінки	204	48	102	54
Разом	429	98	250	81

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Богдан Гук. Syczyn*. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. (пол.)
3. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 364. (пол.)
4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 365. (рос. дореф.)
5. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 12. (пол.)
6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сичин

• Богдан Гук. Syczyn*. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. (пол.)

Портал «Польща»