Сирійський Курдистан
Сирійський Курдистан (курд. Kurdistana Sûriyê, або Рожава курд. Rojava — букв. «захід») — курдське державне утворення у складі Сирії. Про створення регіону Рожава (Сирійський Курдистан) було оголошено 17 березня 2016 року[2]. У регіон входять три кантони: Джазіра, Кобань та Афрін. Починаючи з літа 2012 року, територія сирійського Курдистану контролюється Курдським верховним комітетом і пов'язаними з ним збройними формуваннями (під контролем уряду Башара Асада частково залишилися тільки Хасеке і Камишли)[3]. У листопаді 2013 було створено Регіональний Уряд, куди увійшли курди, асирійці та араби.[4] ІсторіяГромадянська війна в СиріїТурецька інтервенція 2019Туреччина розпочала операцію на північному сході Сирії під кодовю назвою «Джерело миру»[5] яку проводять Збройні сили Туреччини проти районів Сирійського Курдистану та Демократичних сил Сирії (ДСС). Військова операція розпочалася, коли ВПС Туреччини розпочали авіаудари по прикордонних містах.[6] Географія   Сирійський Курдистан розташований на захід від річки Тигр уздовж турецького кордону. Складається з трьох кантонів: Джазіра, Кобань та Афрін. Кантон Джазіра також на південному сході межує з Іракським Курдистаном. Рельєф Рожави в основному рівнинний, крім Курдських гір у кантоні Афрін. Значні населені пункти сирійського КурдистануЕкономікаСільське господарство — домінуюча галузь у всіх трьох кантонах. У Кобані вирощують пшеницю та оливки, Джазіра спеціалізується тільки на пшениці, Афрін — на оливках. Головна перевага Джазіри — видобуток нафти. До початку війни 60 % бідного населення Сирії становили курди. Сьогодні 70 % державних витрат — це витрати на оборону і безпеку. Рожава прибрала податки як для фізичних, так і для юридичних осіб. Адміністрація заохочує місцеві кооперативи і дрібний бізнес для потреб народу. Демократичні комітети регулюють ціни в кантонах, що знижує зловживання монополій і виключає завищення цін на товари. Уряд шукає зовнішні інвестиції для будівництва електростанції і заводу з виробництва добрив. РесурсиНафта і виробництво продуктів харчування є основою економіки регіону, на експорт йде нафта та сільськогосподарські продукти, такі як вівці, зерно і бавовна. Імпорт включає в себе споживчі товари і запчастини. До війни, в Ель-Хасак вироблялося близько 40 000 барелів сирої нафти на день. Під час війни нафтопереробний завод працював тільки на 5 % потужності, через відсутність хімікатів для переробки нафти. ДемографіяЧисельність курдів в Сирії становить близько 2,5 млн осіб (близько 9 % населення країни). Більшість сирійських курдів говорять на курманджі і є мусульманами-сунітами, за винятком деяких курдів-єзидів. За деякими оцінками, на початку XX століття близько 12 тисяч курдів жило в Дамаску, 16 тисяч — в районі міста Джераблус, і, мабуть, більшість — в провінції Аль-Джазіра. У 1920-х роках після розгрому повстання шейха Саїда з кемалістською Туреччини до Сирії хлинув потік курдських біженців. За наявними оцінками, близько 25 000 курдів втекли до Сирії. Але чисельність цих переселенців становила не більше 10 % населення провінції Аль-Джазіра і французька влада підмандатної Сирії надала їм громадянство. Незважаючи на те, що курди здавна проживали на території нинішньої Сирії, сучасна держава Сирія використовувала факт переселення курдських біженців у 1920-ті роки як свідоцтво, що курди не є корінними жителями країни і це виправдовувало дискримінацію курдів. Див. такожПримітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
