|
Іредентизм Іредентизм (італ. irredentismo, від irredento — незвільнений, такий, що перебуває під чужим владарюванням) — термін міжнародних відносин, що позначає політику держави, партії чи політичного руху за об'єднання народу, нації, етносу в рамках єдиної держави[1]. Виражається в етнічній мобілізації, що порушує питання про возз'єднання території, де мешкає іредента, з титульною державою, у якій їхній етнос становить більшість. Розвиток іредентистських прагнень залежить від особливостей політики ідентичності, геополітики та культурної географії певної території. Оскільки більшість кордонів змінювалася принаймні один раз, численні країни теоретично мають підстави проявити іредентизм стосовно своїх сусідів. Територію, щодо якої можуть виставити вимогу на возз'єднання з іншою країною на підставі однакового етнічного складу населення або колишньої колонії, називають возз'єднуваною. Не всі потенційно возз'єднувані території залучено у фактичний іредентизм. Уперше термін став вживатися стосовно руху за приєднання до Італії територій з італо-романським населенням (Трієста, Трентіно-Альто-Адідже), що перебували у складі Австро-Угорщини та інших країн. Класичні приклади іредент
Діаспора чи іредента?На відміну від діаспори, члени якої розсіяно проживають на території віддалених від їхньої історичної батьківщини держав, мешканці іреденти зазвичай компактно розселені в державах, що межують з їхньою історичною батьківщиною, особливо висока їхня концентрація в прикордонних, суміжних територіях (наприклад, раніше так проживали фольксдойче в Чехословаччині (область Судети) та Польщі (Сілезія, Польський коридор)). Приклад відмінностей між діаспорою та іредентою:
Див. також
Примітки
Посилання
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іредентизм Література
|
||||||||||||||||
