Курманджі, або північнокурдська мова (самоназва Kurdmancî) — найбільша за кількістю носіїв з курдських мов, поширена в Туреччині, Сирії, Іраку, Ірані. Взаєморозуміння з носіями інших мов курдської підгрупи — сорані, зазакі, горані (гурані), лакі, тощо — втрачено через значні відмінності в морфології за подібного кореневого складу та фонетики.
Писемність — на основі латинського алфавіту з додатковими знаками. У колишньому СРСР з 1946 до останнього часу (у Вірменії до 2009) вживалася писемність на основі кирилиці.
Хоча термін курманджі історично є самоназвою всього курдського народу, проте останнім часом далеко не всі групи курдів, які іменують себе «курманджі», використовують цю мову. Наприклад:
носії мови сорані також називають себе «курманджі хвару» (курд.Kurdmancî Xwarû); назва сорані використовується для уникнення плутанини.
самоназва мови зазакі звучить як «кірманчкі» (курд.Kirmançkî); назва зазакі використовується лінгвістами та географами щоб уникнути плутанини.
