Сармато-аланські діалекти

Сармато-аланські діалекти (сарматські діалекти, аланські діалекти, аланська мова )
Поширена в	Західна частина Євразійський степу
Регіон	Степова та Лісостепові зони України (III ст. до н.е. - V ст. н.е.); Пн. Кавказ; Степи Калмикії, Башкортастан, Пн.-Зах. Казахстан
Носії	Мертва мова, від якої походить сучасна осетинська мова
Писемність	неписемна
Класифікація	Індоєвропейські мови Індоіранська гілка іранська група Північно-східноіранська підгрупа
Належність	Середньоіранські мови (за історико-фонетичними особливостями)
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	Alanian
SIL	xln

Сармато-аланські діалекти — група діалектів кочових іранських народів Передкавказзя та Північного Причорномор'я, які належать до північно-східної підгрупи іранських мов й розвинулась з давньоіранських діалектів, умовно об'єднаних в групу Скіфо-сарматські діалекти.

За історико-фонетичними особливостями належать до середньоіранських мов. Сучасна осетинська мова продовжує один з цих діалектів, чи одну з діалектних груп, чи декілька окремих діалектів цієї групи.

Сармато-аланські діалекти в епіграфіці Пн. Причорномор'я

Сармато-аланські антропоніми Пн. Причорномор'я наразі можна розділити на дві одночасні умовні діалектні групи за певними фонетичними особливостями — західна (Ольвія-Тіра) та східна (Боспор з Танаїсом).

Відомі в достатній кількості антропоніми іранського походження у епіграфіці Ольвії останнім часом пов'язують з аорсами та утворенним ними об'єднанням Аорсія.[1] Цікавим залишається факт інкорпорації досить великої кількості аорсів до прошарку полісної політичної та економічної еліти.[2]

Подібна ситуація відбулася й на Боспорі, але сторіччам раніше — затвердження іранської династії Аспургіан (Тіберіїв Юліїв Савроматів), яка походила з однойменної етнічної сарматської групи. Надалі у Танаїсі та інших полісах Боспору фіксується аланська присутність.

Сармато-аланські діалекти та осетинська мова (з яським діалектом)

Всі діалектні сарматські групи Пн. Причорномор'я мають спільні фонетичні особливості (за певних діалектних відмінностей), які, надалі зафіксовано як в осетинській мові, так й в мові ясів Панонії й які докорінно відрізняють їх від мови скіфів-сколотів.[3]

Порівняльна таблиця фонетичних особливостей Сармато-аланських діалектів Пн. Причорномор'я та осетинської мови.[3]

Праіранська основа	Ольвійське група (аорси)	Танаїська група (алани)	Осетинська мова
*ri, ry	*l	*l	l
*fra-	*ra-	*ra-	ræ-
*hu-	*xu-	*xu-	xu-
*gr	*rγ	*rγ	rğ
*θr	*rθ	*rθ	rt
*dr	*rδ	*rδ	rd
*p	*p/*f	*f/*p	f
*k[4]	*g	*g/*χ	g/χ

Слід зазначити, що радянський вчений осетинського походження В. І. Абаєв у своїх наукових працях використовував переважно епіграфічний матеріал сармато-аланської належності, називаючи його скіфським.[5]

Примітки. Джерела. Посилання.

1. (рос.)Симоненко А. В. Фарзой и Инисмей — аорсы или аланы? ВДИ, 1992, № 3.
2. (рос.)Ю. Г. Виноградов. Очерк военно-политической истории сарматов в I в. н.э. Вестник древней истории, № 2, 1994 г.
3. (рос.) С. Р. Тохтасьев. Иранские имена в надписях Ольвии I—III вв. н.э. COMMENTATIONES IRANICAE. Санкт-Петербург. Нестор-История. 2013.
4. (нім.) P. Huyse. Gab es eine lautentwicklung /k/ > /x/ im «Scytho-Sarmatischen»?
5. (рос.) Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.