Боспорські царі

Список басилевсів (царів) Боспорського царства, що правили з початку V століття до н. е. - кінця III століття .

Археанактиди

• Археанакт (бл. 480–470 рр. до р.х.)
• Перисад (бл. 470–450 рр. до р.х.)

• Невідомі правителі...

Спартокіди, можливо, фракійська династія

• Спарток I (грец. Σπαρτόκος) (438/437 — 431/430 до н. е.) — архонт Боспору.[1]
• Селевк (грец. Σέλευκος) (431/430 — 427/426 до н. е.) — син Спартока I або тиран не з династії, архонт Боспору.[1]
• Сатир I (грец. Σάτυρος) (427/426 — 390/389 до н. е.) — син Спартока I (висловлено думку про існування ще одного, не згаданого Діодором, Спартока).[1]
• Левкон I (грец. Λεύκωνος) (390/389 — 351/350 до н. е.) — син Сатира I, архонт Боспору і Феодосії, цар Сіндів, Торетів, Дандаріїв, Псессів. Співправитель Горгіпп, син Сатира I, намісник у азійській частині царства.[1]
• Спарток II (грец. Σπαρτόκος) (351/350 — 347/346 до н. е.) — син Левкона I, архонт Боспору, архонт Феодосії, цар всіх Синдів і Меотів.[1]
• Перісад I (грец. Παιρισάδης) (347/346 — 311/310 до н. е.) — син Левкона I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
• Сатир II (грец. Σάτυρος) (311/310 до н. е.) — син Перісада I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
• Прітан (грец. Πρύτανις) (310/309 до н. е.) — син Перісада I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
• Евмел (грец. Εὔμηλος) (310/309 — 304 до н. е.) — син Перісада I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
• Спарток III (грец. Σπαρτόκος) (304 — 285/284 до н. е.) — син Евмела, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
• Перісад II (грец. Παιρισάδης) (285/284 — бл. 245 до н. е.) — син Спартока III, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
• Спарток IV (грец. Σπαρτόκος) (бл. 245 р. до н. е. — бл. 240 р. до н. е.) — син Перісада II, архонт і цар.
• Левкон II (грец. Λεύκωνος) (бл. 240 р. до н. е. — бл. 220 р. до н. е.) — син Перісада II, архонт і цар.
• Гігіенонт (бл. 220 р. до н. е. — бл. 200 р. до н. е.) — узурпатор(?), архонт.
• Спарток V (грец. Σπαρτόκος) (бл. 200 р. до н. е. — до 178/177 р. до н. е.) — син Спартока IV або Перісада II, архонт і цар.[2]
• Перісад III (грец. Παιρισάδης) (до 178/177 до н. е. — між 170—160 рр. до н. е.) — цар Боспору. Співправителька Камасарія (грец. βασιλίσσης Καμασαρύης τῆς Σπαρτ[ό]κ̣ου θυγατρὸς φ̣ιλ[ο]τέκνου̣), цариця, донька царя (Спартока V).[2]
• Перісад IV (грец. Παιρισάδης) (між 170—160 рр. до н. е. — бл. 150 р. до н. е.) — син Перісада ІІІ та Камасарії, архонт і цар, син царя.[2]
• (?)Спарток VI (грец. Σπαρτόκος) (бл. 150 р. до н. е. — бл. 140 р. до н. е.) — син Перісада ІІІ.[3]
• Перісад V (грец. Παιρισάδης) (бл. 140 р. до н. е. — 112/111 р. до н. е.) — архонт і цар, син царя.[2]

Скити

• Аргот Іданта — представник правлячої скитської династії на Боспорі у 170—150 рр. до н.е.
• Савмак (112/111 — 111/110) — керівник повстання скитів, що спалахнуло у Боспорській державі при передачі Спартокідом Перісадом V спадкових прав на трон Мітрідату Понтійському, ймовірно представник правлячої династії скіфів.

Понтійські Отаніди

• Мітрідат VI Евпатор (як Мітрідат I), р. 134 до н. е., син Мітрідата V Евергета, басилевс Понту 123 до н. е.-63 до н. е., архонт Боспору і Феодосії, басилевс всіх Сіндів і Меотів 107 до н. е.-63 до н. е.
  • Намісники:
    • Мітрідат (син), намісник Боспору 107 до н. е. - 81 до н. е., басилевс Колхіди 85 до н. е. - 81 до н. е.
    • Махар (син), намісник Боспору 81 до н. е. - 65 до н. е. Намагався посісти боспорський трон.
• Фарнак I, син Мітрідата VI Евпатора, 63 до н. е.-47 до н. е.
• Мітрідат II, басилевс Понту 47 до н. е.-46 до н. е.
• Динамія, дочка Фарнака II, 47 до н. е.-11 до н. е.

Династія Асандра

• Асандр, 1-й чоловік Динамії, 47 до н. е.-17 до н. е.
• Асандр II тиран та син Асандра намагався воювати проти Полемона.

Династична криза

• Скрибоній, 2-й чоловік Динамії 17 до н.е.-15 до н.е.
• Полемон I, син Зенона, 3-й чоловік Динамії, басилевс Кілікії 40 до н. е.-37 до н. е., басилевс Понту 37 до н. е.-8 до н. е., цар Боспору 14 до н. е.-8 до н. е.

Династія Аспурга (Тиберії Юлії Савромати)

• Рескупорід I Аспург, ймовірно син Асандроха, царя аспургіан, 14-37
• Митрідат III, син Рескупоріда I Аспурга, 38-45
• Котіс I, син Рескупоріда I Аспурга, 45-62
• Рескупорід II, син Котіса I, 68-93
• Савромат I, син Рескупоріда II, 92-123
• Котіс II, син Савромата I, 123-132
• Реметалк I, 131-154
• Євпатор, 154-170
• Савромат II, син Реметалка, 174-210
• Рескупорід III, син Савромата II, 210-228
• Реметалк II, 226-228
• Котіс III, син Рескупоріда III, 227-234
• Савромат III, 229-232
• Рескупорід IV, 233-235
• Інінтімей, 238-242
• Рескупорід V, 242-276 (4 правління)
• Фарсанз, 242-254 (2 правління)
• Савромат IV, син Рескупоріда IV, 275-318
• Тейран I, 275-278
• Хедосбій, 278-285 (2 правління)
• Фофорс, 285-309
• Радамсад, 309-322
• Рескупорід VI, син Савромата IV, 318-341
• Рескупорід VII, 322-337
• Савромат V, син Ріскупоріда V, 337-341
• Рескупорід VIII 342-359
• Савромат V, 359-370
• Савромат VI, 370-391
• Тейран II, 391-421
• Агалліс, 421-430
• Рескупорід IX, 430-458

Готська династія

• Гадигез, 458-470/474

Династія Аспурга (Тиберії Юлії Савромати)

• Дуптун, 470/474-490/500

• аристократичне керування під гуннським протекторатом

Вважається, що кінець правління Рескупорід VI ознаменував кінець Тиберіано-Юліанської династії. Відтоді відомостей про Боспорське царство мало, схоже, воно пережило кілька послідовних періодів правління сарматів, аланів, готів і гунів. Ймовірно, існувала безперервна послідовність Боспорських правителів, але відомо небагато імен.

Династія утигурів

• Грод, 520-528, кесар гуннів та архонт Боспору
• Мугел, 528-530, кесар гуннів та архонт Боспору.

Грод поїхав до Візантії та прийняв християнство, повернувшись він почав валити ідоли і впроваджувати нову релігію. Проти цього повставли гуни під проводом його брата Мугела. Але правління Мугела в Боспорському царстві було коротким; незабаром після смерті Грода імператор Юстиніан I послав армію, щоб перевести Боспор під владу імперії. Згодом Мугел правив лише частиною Оногурії на півночі.

Приєднано до Візантійської імперії — 530 рік

Література

• В. О. Анохін. Боспору царі [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 357. — ISBN 966-00-0734-5.
• В. М. Зубар, А. С. Русяєва «На берегах Боспору Кіммерійського» Київ, 2004
• І. Н. Храпунов «Давня історія Криму» Сімферополь, 2005
• Повна бібліографія праць П.О. Каришковського російською та англійською мовами на сайті Фрідман А.С.
• Histoire des rois de Thrace et de ceux du Bosphore cimmerien eclaircie par les medailles /Description: Cary, Félix (1699-1754) - Paris :Desaint & Saillant,1752. [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] (lang-fr)

Примітки

1. (рос.) Мельников О. Н. Боспорская государственность VI — начала IV вв. до н.э. по данным нумизматики. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Материалы IV Боспорских чтений. Керчь, 2003.
2. (рос.) Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.
3. (рос.) Голенко К. В. Новая монета царя Спартока. Нумизматика античного Причерноморья. Киев, 1982.