Середній шлях (буддизм)
У буддизмі Серединний шлях[джерело?][1], також відовий як Середній шлях[1] (палі majjhima patipada) — це шлях, що веде до просвітлення, який є чимось середнім між пошуком фізичних та емоційних задоволень, з одного боку, і крайнім аскетизмом, який є однаково руйнівним, з іншого. Важливим аспектом Серединного шляху є належна увага до того, що проявляється в сьогоденні. Серединний шлях — це шлях або практика, якою, за словами Будди, він слідував до кінця і яка привела його до кінця страждань. Вчення про Серединний шлях міститься в Дгаммакаккаппаваттана Сутта[en], першій промові Будди. Серединний шляхСерединний шлях уникає цих двох крайнощів Камасухалікануйоги й Аттакіламатануйоги, ведучи до бачення, знання, миру, прозріння, просвітлення і нірвани. Життя Будди до того, як він став ченцем (коли його звали Сіддхартха Гаутама), в основному було присвячене Камасухалікануйозі. Коли він став монахом, він присвятив своє життя Аттакіламатануйозі протягом шести років. Після цих шести років він прийшов до висновку, що Аттакіламатануйога не призвела до духовного розвитку, якого він шукав. Незабаром після цього Сіддхартха Гаутама відкрив для себе Серединний шлях, який привів його до повного просвітлення і зробив його Буддою. Уникнення двох крайнощів1. Камасухалікануйога (палі Kamasukhalikanuyoga); прагнення до чуттєвого щастя в чуттєвому задоволенні.
2. Аттакіламатануйога (палі Attakilamatanuyoga); прагнення до самокатування, самобичування або самоболю.
Вісімковий ШляхСерединний шлях складається з Вісімковий шляху, який, своєю чергою, складається з наступних трьох основних категорій: 4 Шляхетні істини та 12 станівЧотири шляхетні істини також відіграють велику роль на середньому шляху. Будда вчив, що кожна з Чотирьох Благородних Істин має три обертання: вивчення, практика і результат. В цілому це дає 12 станів Серединного шляху, якщо аналізувати їх з точки зору Чотирьох Благородних Істин. Будда говорив, що коли його розуміння цих 12 станів Чотирьох Благородних Істин було досконалим, його просвітлення було досконалим і повним.
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia