Свято-Миколаївський собор (Радомишль)

Свято-Миколаївський собор
50°30′10″ пн. ш. 29°14′32.40″ сх. д.
Тип	собор
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Радомишль Житомирська область
Автор проєкту	М. Юргенс
Архітектор	С. Рикачов
Будівництво	1877 — 1882
Свято-Миколаївський собор (Радомишль) (Україна)
Свято-Миколаївський собор у Вікісховищі

Свято-Миколаївський собор — собор у місті Радомишль Житомирської області. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Історія побудови

Будівництво храму розпочав у XVIII столітті Ясон Смогоржевський, греко-католицький митрополит, але не довершив і роботи надовго зупинилися[1]. У 1869—1870 роках церкву намагався добудувати поміщик Карпенко, а потім отримати від держави потрібні кошти намагалося Радомисльське церковнопарафіяльне попечительство[1]. Вирішили зводити нову церкву, проект та кошторис[2] до якої розробив Микола Юргенс у 1875 році[1]. Роботи розпочалися 1877 року, а керував ними Стефан Рикачов[1]. За планами будівництво мало тривати три роки, але завершилося воно тільки 1882 року[3].

Храм було освячено митрополитом Платоном 13 листопада 1883 року, а настоятелем було призначено А. Горановського[3]. До собору приписали Свято-Троїцьку церкву[3]. 1922 року було зареєстровано осередок місцевої УАПЦ в Радомислі, яким передали церкву[4]. Протягом 1927—1928 років дерев'яну церкву розібрали на будматеріали, зробивши із них комори «Заготльону» та сушарку на папірні[5]. Було також зруйноване кладовище біля церкви[5].

Радянська влада передала Свято-Миколаївський собор[6] на потреби трудящих[5]. Церкву не зруйнували, але знесли дзвіницю[5]. Від 1932—1933 років до 1941 року її використовували як склад зерна[5].

Службу у храмі було відновлено з приходом німців, у 1941 році[7]. Після повернення радянська влада не закривала церкви, а запровадила служби церковнослов'янською мовою[8].

Радомишль. Миколаївський собор. 1864-83 рр.

Сучасний стан

Зараз діючий храм.

Архітектура

Свято-Миколаївський собор, м. Радомишль

Собор збудовано у стилі московських шатрових храмів[3].

Проект, розроблений Юргенсом для Радомишля, було використано при будівництві храмів в інших містах, зокрема, в Чорнобилі, який у XIX ст. входив до складу Радомишльського повіту. Радомишльський Свято-Миколаївський собор будувався одночасно з Володимирівським собором у Києві (1862—1882 роки). З огляду на те, що розпис багатьох стін, стель і плафонів в обох храмах тотожний, місцеві краєзнавці вважають, що розписували їх одні майстри. А тому серед імовірних авторів розпису храму Св. Миколая називають В. Васнєцова, М. Нестерова, М. Врубеля.

Під час Німецько-радянської війни у дзвіницю влучив снаряд, і потім її первісний вигляд не відновили.

Галерея

• 
• 
• 
• 

Примітки

1. Історія Радомишля, 2015, с. 128.
2. У розмірі 37950 чи 34143 рублів (Історія Радомишля, 2015, с. 128)
3. Історія Радомишля, 2015, с. 129.
4. Історія Радомишля, 2015, с. 235.
5. Історія Радомишля, 2015, с. 237.
6. Разом із синагогою
7. Історія Радомишля, 2015, с. 258.
8. Історія Радомишля, 2015, с. 342.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

• Цвік Г. В. Історія Радомишля / Г. В. Цвік [Текст]. Вид. 2-ге, виправл. і доповн. — Житомир : Вид. М. Косенко, 2015. — 384 с. — ISBN 978-966-8123-87-0.
• Зоря Полісся. — 2004. — 3, 7, 10 липня.