Собор (храм)

Собор. Сальта, Аргентина

Успенський собор; Гельсінкі, Фінляндія

Собо́р (лат. Ecclesia cathedralis, «катедральна церква»; нім. Dom, італ. Duomo, від лат. domus episcopalis, «єпископський дім») — у християнстві особлива церква (храм), що є престолом (катедрою) єпископа. Центральний храм єпископства (дієцезії, єпархії). Собори є типовими лише для католицьких, православних і ряду протестантських церков, які мають священство та єпископат. Перші церкви, що мали функції соборів, були відомі у Римській імперії з IV століття. Проте власне кафедральні храми з'явилися у Західній Європі з ХІІ століття. Також — катедра́льний собо́р[1], кафедра́льний собо́р[2], катедральний храм[3][4], катедра.

Особливості

Католицизм

У католицизмі собор — це будівля, де розташовується або розташовувалася єпископська кафедра. Окрім власне соборів, існують:

• Архикатедральний собор — будівля, у якому міститься кафедра архієпархії (наприклад, Архикатедральний собор святого Юра[5]).
• Співкафедральний собор (співкатедральний; англ. Co-cathedral, пол. Konkatedra) — будівля, у якому міститься друга кафедра або другий собор єпархії (дієцезії).
• Прокафедральний собор (прокатедральний; про-собор, англ. Pro-cathedral) — будівля, яка тимчасово виконує функції собору або другого собору.
• Мала базиліка — почесний титул, що дається Папою римським деяких важливих соборам.

Православ'я

У православних поряд з будівлею, де розташовується актуальна кафедра єпископа, соборами іменуються будівлі, де ця кафедра коли-небудь була. Окрім цього, собором називається головна церква монастиря (кафолікон у сучасній Греції), причому монастирський собор може бути водночас головною церквою єпархії. Соборами в народному благочесті часто називаються великі або прославлені церковні будівлі.

Протестантизм

У протестантів (англікан, лютеран) кафедральною завжди є церква, де є або була кафедра єпископа. Проте останнім часом у подібне іменування іноді вкладається поетичне значення — наприклад, Арктичний собор (парафіяльна церква в Тромсе) або Кришталевий собор (мегацерква у пресвітеріан, у яких ніколи не було інституту єпископату).

Див. також

• Софійський собор
• Патріарший собор Воскресіння Христового

Примітки

1. Історія Ужгородського Катедрального Собору. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 березня 2022.
2. Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
3. Катедральний храм Успіння Пресвятої Богородиці міста Стрия. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018. [Архівовано 2018-07-23 у Wayback Machine.]
5. Архикатедральний собор св. Юра. Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 23 липня 2018.

Джерела

• Бурега В. Собор [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Boudinhon, Auguste. Cathedral [Архівовано 23 квітня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 3. New York: Robert Appleton Company, 1908.
• Carl F. Barnes, Jr. «Cathedral». In: Joseph Strayer, ed. Dictionary of the Middle Ages. New York: Scribner's, 1938. Vol. III. pp. 191–92.
• Johnson, Paul. British Cathedrals. London: Weidenfeld & Nicolson, 1980. ISBN 0-297-77828-5.
• Richard Utz. «The Medieval Cathedral: From Spiritual Site to National Super-Signifier». The Year's Work in Medievalism 15 (2001), 127–31.
• André Vauchez. «La cathédrale». In: Pierre Nora, ed. Les Lieux de Mémoire. Paris: Gallimard, 1997. Vol. III. pp. 3122–34.

Посилання

• Кафедральний собор // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор (храм)