Свині завжди свині

Свині завжди свині
Свині завжди свині
Жанр	Комедія
Режисер	Ханан Шмаїн
Сценарист	Ханан Шмаїн
У головних ролях	Костянтин Гарін Іван Твердохліб Марія Максакова Борис Безгін Федір Нікітін
Оператор	Павло Радзихівський, Володимир Горицин
Композитор	«Альберт Цукренко» (версія 2016)
Художник	Сергій Худяков
Кінокомпанія	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Тривалість	59 хв.
Мова	німий (українські інтертитри)
Країна	УРСР
Рік	1931
Дата виходу	10 лютого 1931 (УРСР)
IMDb	ID 12116046
Рейтинг	IMDb:

«Свині завжди свині» — український радянський комедійний фільм, повнометражний дебют режисера Ханана Шмаїна. Стрічка довгий час вважалася втраченою, доки її не було віднайдено в Федеральному архіві Німеччини у 2015 році.

Назва

Першочергово фільм мав назву «Свині завжди свині»[1], саме під таким найменуванням було опубліковано анонс в афіші журналу «Кіно» за січень 1931 року. Це ж словосполучення зустрічається і в інтертитрах самої стрічки. Однак, вже в афіші за лютий цього ж року стрічку подано як «Станція Пупки»[2], після чого ця назва перекочувала в російськомовні джерела.

Сюжет

Дія сатиричної комедії охоплює кілька днів з життя залізничної станції «Пупки», куди молодому студенту довелося висадити двох морських свинок, адже перевозити їх в пасажирському потязі заборонено. Керівництво станції намагається з'ясувати яким документом унормовано тарифні перевезення цих тварин, у той час як навколо відбувається інша халепа: уповноважена від колгоспу намагається з'ясувати куди станція загубила товарний вагон з насінням, що призначалося на посівну.

Однією з важливих візуальних деталей фільму стали графічні написи на станції «Пупки» — плакати та різноманітна агітація. Зокрема, серед них можна побачити гасла, що закликають боротися з «нехлюйством і бюрократизмом». Таким чином, на додачу до центральної ідеї фільму глузування з радянської бюрократії, режисер також прагнув підкреслити розрив між офіційними закликами та реальністю у Радянському Союзі, висміюючи офіційну риторику.

У ролях

• Костянтин Гарін — Привичкін, начальник станції;
• Іван Твердохліб — черговий станції;
• Марія Максакова (у титрах дів. прізвище Сідорова) — уповноважена від колгоспу;
• Борис Безгін — студент;
• Федір Нікітін — інспектор;

Віднайдення та повернення в Україну

Довгий час фільм вважався втраченим, не було відомо жодної його кінокопії чи оригіналу стрічки. Однак, у 2015 році працюючи в німецькому Бундесархіві стрічку виявив російський дослідник кіно Петро Багров. Після відповідного запиту, 22 серпня 2016 року завдяки взаємодії через Посольство України в Німеччині сім рулонів на позитивній і негативній плівці було передано на зберігання до фільмофонду Довженко-Центру[3].

Довженко-Центром фільм було оцифровано, а також записано музичний супровід у виконанні Альберта Цукренка, адже сама стрічка повністю німа. Фільм опубліковано на сайті офіційного онлайн-кінотеатру Довженко-Центру[4].

Див. також

Шкурник (фільм)

Гунда (фільм)

Посилання

Оцифрована стрічка в онлайн-кінотеатрі Довженко-Центру

Примітки

1. Кіно: журн. укр. кінематографії. — Харків: ВУФКУ, січень 1931, № 1 — с. 20
2. Кіно: журн. укр. кінематографії. — Харків: ВУФКУ, лютий 1931, № 3 — с. 20
3. Українська німа комедія "Свині завжди свині". Dovzhenko Centre (укр.). 24 листопада 2016. Процитовано 15 січня 2025.
4. Свині завжди свині. Довженко-Центр. Онлайн (укр.). Процитовано 15 січня 2025.