Шмаїн Ханан Мойсейович

Шмаїн Ханан Мойсейович
Народився1902
Білоцерківський район, Україна
Помер1969
Країна СРСР
Діяльністьсценарист, кінорежисер
Учасникнімецько-радянська війна
IMDbID 0794589

Шмаїн Ханан Мойсейович (* 1902, Камінь — 1969) — радянський режисер театру і кіно школи Леся Курбаса, сценарист.

Життєпис

Режисерська лабораторія театру «Березіль», 1925 р. Сидять (зліва направо): Ханан Шмаїн, Я. Бортник, В. Василько, Борис Тягно, З. Пігулович, Л. Курбас, Ф. Лопатинський, Ю. Лішанський. Стоять: Павло Береза-Кудрицький, І. Крига, А. Авраменко-Ирій

Працював в Одесі. З Одеси зі своєю сім'єю перебрався до Києва. На кіностудії «Українфільм» зняв фільми: «Очищення» (або «Скринька», 1930), «Станція Пупки» (1931), «Приємного апетиту» (1932), «Одного разу влітку» (1936, у співавт. з I. Ільїнським), в яких користувався засобами американського трюкового фільму.

Х. М. Шмаїн залишив певний слід у творчому житті актора Ігора Ільїнського. На зйомках комедійного пригодницького фільму «Одного разу влітку» Ільїнський був не тільки другим режисером, але і виконавцем двох головних ролей — шарлатана-фокусника, що видає себе за професора Сен-Вербуда та голови автомобільного клубу, на прізвисько «Телескоп». Про зйомки фільму актор розповідав, що Ханан Мойсейович ставився до роботи воістину з великим ентузіазмом[1]:

…адже технічні можливості у нас були в ту пору дуже скромні й обмежені. У фільмі ж повинні були бути автогонки, вибух машини, провалюється міст, тим не менш, він успішно впорався і зі зйомками, і з монтажем. Фільм був удостоєний похвали Ільфа і Петрова, які були авторами сценарію

Також Ільїнський високо цінував таку якість Шмаїна, як гарне почуття гумору.

В кінці 30-х років, під тиском критики, з родиною перебрався до Москви. У 1941 році Ханан Мойсейович добровольцем пішов на фронт, потрапив у полон до німців, дивом врятувався, сім'я його тяжко бідувала[2].

Після війни на кіностудії «Мосфільм» зняв ще дві кінокартини «Небезпечна рейка» (1952) i «Сеанс гіпнозу» (1953).

До книги «Лесь Курбас. Спогади сучасників» (К., 1969 «Мистецтво») увійшли спогади Х. Шмаїна про свого вчителя: «Режисер, педагог, вчений».

Сім'я

  • Дружина: Бродзінская Лія Львівна — викладач літератури на ідиш, втекла з Польщі в СРСР[2].
  • Син: Шмаін Ілля Ханановіч (22 травня 1930, Одеса — 13 січня 2005, Москва) — московський священик протоієрей, клірик храму свв. ап. Петра і Павла у Яузскіх воріт[3].
  • Внучка: Ганна Іллівна Шмаіна-Великанова — доктор культурології, релігієзнавець, библеист, викладач московських богословських вузів[4].

Фільмографія

Примітки

  1. ↑ Міжнародна Єврейська Газета: Ілля Окунєв "Вони були частиною його життя" (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2013.
  2. ↑ а б [Журнальний зал: Максим Осипов. Про батька Іллю (magazines.russ.ru) (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 січня 2013. Журнальний зал: Максим Осипов. Про батька Іллю (magazines.russ.ru) (рос.)]
  3. ↑ Шмаін Ілля (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 17 січня 2013. [Архівовано 2013-01-31 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Ганна Іллівна Шмаіна-Великанова (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 січня 2013. [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Одного разу влітку (рос.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  6. ↑ Сеанс гіпнозу (1953) (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2022.

Література

Посилання