|
Сари
Са́ри — село в Україні, в Гадяцькій міській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 2437 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гадяцька міська рада (Сарський старостинський округ: Донцівщина, Київське, Малі Будища, Саранчова Долина, Червоний Кут). ГеографіяСело Сари знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Червоний Кут, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Саранчова Долина, примикає до сіл Писарівщина та Київське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Історія
1622 на «Сарському городищі» заснована слобода в 10 дворів значиться на карті Гійома Левассера де Боплана. 1636 привілеєм польського короля Владислава IV урочище Сари призначене для заселення. На той час входили до Черкаського староства. З початку визвольної війни укр народу 1648-54 Сари відносились до Гадяцьго полку, 1661 зіньківського, 1672 Гадяцької першої сотні, Гадцького полку. 1675 гетьман І. Самойлович передав передав переяславському та гадяцькому протопопу Григорію Бутовичу села Сари і Крутьки. У другій чверті 18 ст Гадяч і навколишні села належали гетьману Д. Апостолу (1727-34), потім Сари власність гетьмана К. Розумовського (1750-64), який в 1785 продав їх в казну. З 1781 – у складі Гадяцького повіту Чернігівського намісництва. За переписом 1785 року у Сарах 99 хат, 225 жителів 1 письменний. 1791 село віднесено до Київського намісництва. За переписом 1802 року – село власницьке і козацьке, 291 двір 2602 жителі. У 1863 році Сари центр волості Гадяцького повіту має 291 двір та 2848 жителів, дерев’яну Різдва Богородиці церкву в одному зв’язку з дзвіницею (1782), при ній бібліотека. У 1884 році 835 дворів, 5151 житель; 1900 – 1198 дворів, 8992 жителі, дерев’яна Миколаївська церква (1897); 1910 – 907 двори з них 364 не мали орної землі, 494 не мали коней. Найпоширенішим промислом було щетинництво. У грудні 1905 року в Сарській волості відбувся революційний виступ селян, який був придушений, організатори арештовані. Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року. На 4.4.1922 у Сарівській волості 2278 дворів 12040 жителів. У 1922 році створено Сарську с-г. комуну «Молода сім’я» за якою було закріплено 43 десятини землі. З 1923 року в складі Гадяцького району, Роменського округу, 4136 жителів. За переписом 1939 – 3995 жителів. Тепер в селі ТОВ "Стандарт Агро" (зернового і тваринницького напрямку, тех. культури), відділення зв’язку, школа І-ІІІ ст., дільнична лікарня на 25 місць, амбулаторія, дитсадок «Колосок» на 90 дітей. Будинок культури на 400 місць, клуб 300 місць, 2 бібліотеки (28 тис. од. зб.). В зону АТО мобілізовано 19 солдатів. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Економіка
Об'єкти соціальної сфери
Пам'яткиВ Сарах встановлено пам’ятники: на братській могилі які загинули 1943 під час визволення села від гітлерівців (1958), в пам'ять про воїнів односельців (492) що полягли на фронтах ВВВ (1967), та пам'ятник що споруджений 1912 на кошти жителів села односельцям, що загинули в рос-японській війні 1904-05. Археологічні пам'ятки – слов'янські городище та поселення 8-10 і 11-13 ст, неолітичне поселення Гора Корсунка. Відомі люди
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
