Савіна Віра Юріївна

Савіна Віра Юріївна
Вера Юр'еўна Савіна
Ім'я при народженніВіра Юріївна Матраєва
Народилася9 червня 1951(1951-06-09) (73 роки)
Тула,
СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРБілорусь Білорусь
Діяльністьсценарист, журналіст, редактор, дизайнер, куратор, редактор
Alma materБілоруський державний університет
Знання мовросійська
БатькоЮрій Павлович Матраєв
МатиТамара Борисівна Грушецька
ДітиІван Савін (1972)
Нагороди
заслужений діяч культури Республіки Білорусь (2020)

Віра Юріївна Савіна (нар. 9 червня 1951(19510609), Тула, Російська РФСР) — білоруський кіносценарист і журналіст, дизайнер куратор художніх виставок. Працювала в Москві та Мінську. Член Спілки журналістів Москви, Спілки журналістів Республіки Білорусь, Союзу кінематографістів Республіки Білорусь, Спілки дизайнерів Республіки Білорусь[1]. У 2020 ріку їй присвоєно почесне звання «Заслужений діяч культури Республіки Білорусь»[2].

Життєпис

Походить з родини потомствених російських дворян. Прадід Віри Юріївни — В'ячеслав Петрович Грушецький, був особистим лікарем сім'ї Льва Толстого та головним лікарем Ваникінської лікарні в Тулі, дід — Борис В'ячеславович Грушецький, був директором Тульського драмтеатру, батько — Юрій Павлович Матраєв (1919—1993), соліст опери, баритон[3].

У 1973 році Віра Савіна закінчила філологічний факультет Білоруського державного університету. У 1968 році вийшла її перша публікація як журналістки — у газеті «Радянська Білорусь». З 1977 по 1985 роки була редактором театрального відділу літературно-драматичної редакції Білоруського телебачення. Була автором та редактором творчих портретів митців, письменників, кінематографістів, акторів, таких, як Андрій Миронов, Михайло Ульянов, Андрій Вознесенський, Станіслав Любшин, Ростислав і Олег Янковські, Олег Табаков, Анатолій Папанов, Юрій Яковлєв, Ада Роговцева, і багато інших.

У 1988—1989 роках була позаштатним кореспондентом телепрограми «Погляд» на Центральному телебаченні в Москві. З початку 1990-х років нею написані сценарії близько тридцяти документальних фільмів[1]. У 1992 році — член журі фестивалю телевізійних програм у Каннах (Франція) «FIPA» — секція «Події в суспільстві і великі репортажі». Також займається організацією культурних проектів і художніх виставок.

Фільмографія

На відкритті арт-проекту «Діалог епох. Інтерпретації» у мінській художньої галереї творів Леоніда Щемелева 5 вересня 2014 року
На виставці у Палаці мистецтв біля скульптури Олександра Ботвиненка, присвяченій Анатолію Анікейчику, Мінськ, 27 листопада 2014 року
  • «Ангел мій…» — Кіностудія «Укркінохроніка», Київ. 1991 рік.
  • «Що наше життя…» — до 150-річчя П. І. Чайковського. «Лентелефільм», Ленінград, 1991 рік.
  • «Місту і світу» («Urbi et orbi») фільм про Марка Шагала, «Союзекофільм», Москва, 1991 рік.
  • «Владика» — Митрополит Мінський і Слуцький, патріарший екзарх Білорусі Філарет. Творче об'єднання «Телефільм», Білдержтелерадіо, 1993 рік.
  • «Художник Борис Заборов з Парижа». Кіновідеостудія «Тетяна», Мінськ, 1993 рік.
  • «Я садівником народився». Творче об'єднання «Телефільм», Білдержтелерадіо, Мінськ, 1996 рік.
  • «Мій Мінськ». Творче об'єднання «Телефільм», Білдержтелерадіо, Мінськ, 1996 рік.
  • «Людина з Гасконі». Білдержтелерадіо. Мінськ, 1998 рік.
  • «Диригент Олександр Анісімов» Творче об'єднання «Телефільм», Білдержтелерадіо, Мінськ, 1999 рік.
  • «На тлі століття». («Білорусія, XX століття»). Творче об'єднання «Телефільм», Білдержтелерадіо, Мінськ, 2000 рік.
  • «Солдат свого часу» (партійний і державний діяч Білоруської РСР Т. Я. Кисельов). Білвідеоцентр, Мінськ, 2000 рік.
  • «Доля людини. Ірина Віолентій». Творче об'єднання «ФІТТ», Мінськ, 2001 рік.
  • «Доля людини. Марія і Йосип». Творче об'єднання «ФІТТ», Мінськ, 2002 рік.
  • «Я уявляю це так». Директор Копильського краєзнавчого музею В. Шуракова. (У телевізійному циклі «Спільний дім».) Білвідеоцентр, Мінськ, 2002 рік.
  • «Ромашка» (майстер зачіски Ст. Єременко) («Спільний дім»). Білвідеоцентр, Мінськ, 2002 рік.
  • «Паливода» (композитор Ігор Паливода). Білвідеоцентр, Мінськ, 2002 рік.
  • «Принцеса цирку» (Директор Білдержцирку Т. Бондарчук) («Спільний дім»). Білвідеоцентр, Мінськ, 2002 рік.
  • «Доля людини. Пан Тадеуш». Творче об'єднання «ФІТТ» р. Мінськ, 2002 рік.
  • "Білоруська визвольна операція «Багратіон». Білвідеоцентр, м. Мінськ, 2003—2004 рр.
  • «Коли замовкла сегідилья» — до 100-річчя народної артистки СРСР та народної артистки Білоруської РСР Лариси Олександрівської. Білвідеоцентр, Мінськ, 2005 рік.
  • «Дизайнери» (про білоруську Спілку дизайнерів). Білвідеоцентр, Мінськ, 2005 рік.
  • «Мінськ — моя столиця». «Білвідеоцентр», Мінськ, 2006 рік (у співавторстві з Олександром Ніловим).
  • «Тут. Зараз. Сьогодні». (Драматург Олена Попова). Студія документального кіно, Білоруське телебачення. 2007 рік (у співавторстві з Олександром Ніловим).
  • «Благословіть відвідати обитель». Пушкін і Свято-Успенський Святогірський монастир, Пушкін і православ'я. Студія документального кіно, Білоруське телебачення, 2009 рік (у співавторстві з Олександром Ніловим).
  • «Мама». Народна артистка СРСР, народна артистка УРСР Галина Макарова. Студія документального кіно, Білоруське телебачення, 2009 рік (у співавторстві з Олександром Ніловим).
  • «Цей дивний світ… Чеслав Немен». Студія документального кіно, Білоруське телебачення, 2009 рік (у співавторстві з Олександром Ніловим).
  • «Застигла музика Лангбарда» (архітектор, володар «Гран-прі» Всесвітньої паризької виставки 1937 року). Студія документального кіно, Білоруське телебачення, 2010 рік (у співавторстві з Тетяною Бембель).
  • «Сінематека». Режисер Валерій Рыбарев. Білоруське телебачення, червень 2011 р.
  • «Марк Шагал. Нереальна реальність», Білвідеоцентр.

Публікації

Організація виставок і фестивалів

  • 1990 рік (червень — жовтень), 1991 рік (березень — квітень) — виставка «Франція + Форма» за участі білоруських і французьких художників: Москва, Мінськ, Вітебськ, Нім (Франція). Підготовка каталогу виставки, аукціону, прес-реліз, паблік рілейшн.
  • 1990 рік (червень — жовтень) — виставка «Магія наїву» — Катерина Медведєва і московські художники: Москва, Нім (Франція). Підготовка каталогу виставки, аукціону, прес-реліз, паблік рілейшн.
  • 1993—2003 роки — гуманітарна акція в допомогу слабочуючим дітям в Білорусії, організована Асоціацією лікарів Лазурного Берега Франції «Gam sourdite» за підтримки посольства Республіки Білорусь у Франції та особисто посла Республіки Білорусь у Франції пані Ніни Миколаївни Мазай[be].
  • 1995 рік (червень) — виставка білоруських художників в Блумендале (Нідерланди) — соцреалізм. (Адольф Гугель[be], Раїса Кудревич, Павло Масленіков, Май Данциг, Валерій Шкарубо, Олексій Равський). Прес-реліз.
  • 1995 рік — виставка Бориса Заборова в Культурному центрі аерокосмічних досліджень «Аероспасьяль», Тулуза (Франція).
  • 1995 рік — персональна виставка Мая Данцига в Блумендалі, (Нідерланди).
  • 2000 рік — організація фестивалю білоруського і російського кіно в Зандворті (Нідерланди).
  • 2008 рік — виставка живопису художниці Тамари Батакової-Матвєєнко в Червоному Костелі (Мінськ), спільно з посольством Республіки Польща в Республіці Білорусь.
  • 2008—2009 рік — виставка живопису Тамари Батакової-Матвєєнко і А. Матвєєнко в Білостоці, Білій Підлясьці і Гайнівці, спільно з генеральним консульством Республіки Білорусь у Білостоці.
  • 2010—2013 роки — допомога у створенні Будинку-музею Чеслава Немена в селі Старі Василишки (Щучинського району Гродненської області), і в зборі музейних експонатів.
  • 2011—2014 роки — робота зі створення опікунської ради будинку-музею Чеслава Немена в Старих Василишках, концепції розвитку музею, розробка сценарію свята в Старих Василишках[4].
  • 2012 рік — виставка живопису Тамари Батакової-Матвєєнко в Білій Підлясьці спільно з генеральним консульством Республіки Білорусь і польським центром культури Білої Підлясьці.

Нагороди та медалі

  • 2012 рік — державна нагорода «Медаль Франциска Скорини».
  • 1982 рік — Приз білоруської Спілки журналістів «Золоте Перо» за творчий портрет народного художника Білоруської РСР, скульптора Анатолія Анікейчика.
  • 1983 рік — перший Приз всесоюзного фестивалю телевізійних програм в Кишиневі за творчий портрет народного артиста СРСР Ростислава Янковського та заслуженого артиста СРСР Олега Янковського.
  • 1991 рік — Приз глядацьких симпатій телеканалу Останкіно за документальний фільм «Ангел мій…» («Укркінохроніка». Київ).
  • 1996 рік — Диплом міжнародного фестивалю слов'янських і православних фільмів «Золотий Витязь» за фільм «Я садівником народився» (Творче об'єднання «Телефільм» Білдержтелерадіо).
  • 1997 рік — Головний приз критиків на IV міжнародному фестивалі жіночого кіно у Мінську за фільм «Художник Борис Заборов» (Кіновідеостудія «Тетяна», Мінськ).
  • 1997 рік — Гран-прі 1-го білоруського національного кінофестивалю в Бересті за фільм "Художник Борис Заборов (студія «Тетяна», Мінськ).
  • 1999 рік — Диплом фестивалю російських фільмів у Зандворті (Нідерланди) за фільм "Художник Борис Заборов.
  • 2004 рік — Диплом фестивалю «Золотий Витязь» в Іркутську фільм «Імені Багратіона». До 60-річчя визволення Білорусі від німецько-фашистських загарбників.
  • 2010 рік — Диплом номінанта до нагороди імені Єжи Ґєдройця Польського інституту в Мінську «За хвилюючу кіноповість про Чеславе Немена».
  • 2012 рік — Нагорода Брестського фестивалю національного кіно «За оригінальне вирішення теми» — фільм «Марк Шагал. Нереальна реальність».

Примітки

  1. а б Вера Савина. Сайт Белвидеоцентра. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
  2. Вручение государственных наград. Официальный интернет-портал Президента Республики Беларусь. 17 января 2020.
  3. Парамонова И. Ю. (2 грудня 2012). Вячеслав Петрович Грушецкий. Знаменитые земляки. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  4. Чэслаў Немэн і Беларусь. Рэпартаж з першага дня нараджэння Немэна ў ягоным музеі.(біл.). Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.

Література

  • Гусев С. И. Тайны тульских улиц. — Тула: Дизайн-коллегия, 2012. — 304 с. — ISBN 978-5-903877-14-0.

Посилання