Копиль
Копи́ль (біл. Капы́ль) — місто (з 1984 року) Мінської області Білорусі, адміністративний центр Копильського району. У місті знаходиться маслосироробний завод, поблизу — велике родовище крейди. ІсторіяПерша літописна згадка про Копиль відноситься до 1274 року. В XIV столітті Копиль опинився в сфері впливу Великого князівства Литовського. З 1395 року увійшов у володіння князя Володимира Ольгердовича та його спадкоємців. З 1612 року, після смерті останньої представниці роду Олельковичів — князівни Софії, місто перейшло у володіння князів Радзивіллів. За часів перебування в складі ВКЛ місто було центром староства; зокрема, старостою у 1435 році став литовський боярин Петро Монтигердович.[1] Згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто[2]. 27 серпня 1652 року Копиль отримав магдебурзьке право, печатку, герб із зображенням мисливського рогу на золотому полі, а також право на проведення ярмарків та щотижневих торгів. У XVI столітті Копиль славився ремеслами, особливо ткацтвом, оксамитовими і лайковими виробами, у ньому налічувалося 6 ремісничих цехів, що мали власні статути. Після другого розділу Речі Посполитої у 1793 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1832 року належав князю Вітгенштейну. У XIX столітті в місті діяли пивоварний завод, 2 водяні млини, 6 магазинів, 3 школи, церква, костел, кальвіністський собор, 2 єврейських молитовних будинки. У листопаді 1917 року в Копилі встановлена радянська влада. В 1924 році Копиль стає центром району. Відомі уродженціГалерея
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia