Рівнопіль (Хлібодарівська сільська громада)
Рівно́піль — село Хлібодарівської сільської громади Волноваського району Донецької області України. Відстань автошляхом до райцентру — 21 км, за 11 км — залізнична станція Зачатівська. Історичні аспектиВід заснуванняУ 1858 р. заснували єврейську землеробську колонію № 16 Олександрівського повіту Катеринославської губернії Равнополь[1]. Першими жителями стали переселенці з Ковенської, Могилевської і Віленської губерній: 45 родин, 124 ревізькі душі на 1083 дес. землі. З 1874 р. колонія у Маріупольському повіті. У 1877 р. відкрили синагогу. У 1903 р. відкрили однокласну школу. Інспекція колонії міністром державного майна Російської імперії М. Н. Островським (у 1892 р.) мала на меті підтвердити реальність існування єврейських колоній. За переписом 1897 р. 82 % євреїв. Були також господарства німців-колоністів. Основні культури: 47,9 % — ячмінь, 32 % — яра пшениця.
Період радянської окупаціїВладу Совєтів встановили в грудні 1917 р. Тим не менше грабунки з боку махновців, денікінців і червоних банд тривали ще кілька років. Із встановленням миру в колонії залишилося 340 жителів, з них 300 євреїв, усі хлібороби. Рівнопіль входив до складу Богословської, а з 1923 р. — Зачатівської сільради Люксембурзького району, пізніше Жовтневого району. У єврейській трирічній трудовій школі в 1924/1925 навчальному році навчалося 59 учнів. У 1929 р. організували колгосп. Влітку 1941 р. більшість єврейського населення евакуювалися в східні райони СРСР або були мобілізовані в армію (30 мешканців загинули в її лавах). У час радянської і німецької окупації зазнавало перейменувань, зокрема Равнополье, Латен-Хутор, Латышная. У 1964 р. — в структурі Донецької птахофабрики. Розорювалося 4746 га. Повномасштабне вторгненняУ березні 2022 році російські війська захопили населений пункт Рівнопіль. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
За даними перепису 2001 року населення села становило 1427 осіб, із них 82,83 % зазначили рідною мову українську, 16,47 % — російську, 0,35 % — білоруську, 0,21 % — грецьку, 0,07 % — вірменську та гагаузьку мови[3]. Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia