Розенбаум Олександр Якович

Олександр Якович Розенбаум
рос. Розенбаум Александр Яковлевич
рос. Розенбаум Александр Яковлевич
Основна інформація
Повне ім'я	Олександр Якович Розенбаум
Дата народження	13 вересня 1951(1951-09-13) (73 роки)
Місце народження	Ленінград, СРСР
Роки активності	1968 — дотепер
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	єврей
Професія	поет, композитор, співак, письменник, актор
Освіта	Перший Санкт-Петербурзький державний медичний університет імені академіка І. П. Павлова
Співацький голос	баритон і бас-баритон
Інструменти	гітара, фортепіано
Жанр	авторська пісня
Псевдоніми	АЯРов[1]
Членство	Державна дума Федеральних зборів РФ IV скликання^d
Партія	Єдина Росія
Нагороди	Шансон року^d полковник
rozenbaum.ru
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Олекса́ндр Я́кович Розенба́ум (нар. 13 вересня 1951, Ленінград, РСФСР) — радянський та російський автор-виконавець, співак, композитор, поет, актор, письменник, Заслужений артист Росії (1996)[2], Народний артист Росії (2001)[3]. В минулому депутат Державної думи Російської Федерації від партії «Єдина Росія». Підтримує політику Володимира Путіна[4][5]. Фігурант центру бази «Миротворець»[6]. Занесений до переліку осіб, що створюють загрозу нацбезпеці України.

Біографія

Народився 13 вересня 1951 року в Ленінграді в сім'ї студентів-однокурсників 1-го Медичного інституту, Якова Шмар'євича Розенбаума[7] та Софії Семенівни Міляєвої. Яків і Софія закінчили інститут 1952 року, далі родина Розенбаумів переїхала до східного Казахстану, до Зиряновська. Яків, лікар-уролог, став там головним лікарем міської лікарні; професія Софії — акушер-гінеколог. Протягом шести років батько й мати Сашка лікували мешканців Зирянівська. У цей же період в сім'ї народився ще один син — Володимир Розенбаум[8].

Став вивчати музику з п'ятирічного віку. Закінчив школу № 209 на вулиці Повстання — колишній Павловський інститут благородних дівиць, де раніше навчалися його батьки, а потім — дочка. Закінчив музичну школу № 18 за класом фортепіано та скрипки спочатку під керівництвом Лариси Янівни Іоффе, а згодом — талановитого вчителя Марії Олександрівни Глушенко[8]. Сусідом його бабусі був відомий гітарист Михайло Олександрович Мінін, у якого навчився азам, грі на гітарі навчався сам[8], брав участь у самодіяльності, потім закінчив вечірнє музичне училище за класом аранжування. Грав для друзів, вдома та у дворі. За словами Розенбаума, він «на сцені з п'яти років»[9]. Ходив на фігурне катання, у 12 років перейшов до секції боксу «Трудові резерви»[8].

У дитинстві кожне літо проводив в Україні, так як його батько народився в українському місті Ніжин[10][11][12]. Вважає Київ найкращим містом, після Петребургу (Росія)[13][14][15][16]. Написав багато пісень у Києві[17].

У 1968—1974 роках навчався в Першому медичному інституті в Ленінграді. Досі щорічно дає там концерти. Його виключили з інституту за те, що він не поїхав разом з іншими студентами на традиційне збирання картоплі, але в армію не взяли через поганий зір. Олександр пішов працювати в лікарню. Через рік він поновив навчання в інституті. 1974 року здав на відмінно всі державні іспити й отримав диплом лікаря-терапевта загального профілю. Його спеціалізація — анестезіологія та реаніматологія. Пішов працювати у швидку допомогу, на Першу підстанцію, розташовану на вулиці Професора Попова, б. 16Б, неподалік від рідного інституту[8].

Навчався у вечірньому джазовому училищі при Палаці культури ім. С. М. Кірова. Пісні почав писати з 1968 року в інституті для капусників, студентських спектаклів, вокально-інструментальних ансамблів і рок-груп. 1980 року пішов на професійну естраду. Грав у різних групах.

Родинне життя Розенбаума почалося рано, але перший шлюб тривав недовго. Вже через рік він знову одружився, цього разу на своїй однокурсниці, у подружжя народилася дочка Ганна. У Розенбаума був вибір між професією лікаря, за якою він вже пропрацював 5 років, і естрадною кар'єрою. Вибір було зроблено на користь музики.

Виступав у складі груп та ансамблів: «Адміралтейство», «Аргонавти»[18], ВІА «Шестеро молодих», «Пульс» (під псевдонімом Аяров[19], від «А. Я. Розенбаум»).

Початком сольної діяльності можна вважати виступ 14 жовтня 1983 року в Будинку культури МВС ім. Ф. Е. Дзержинського. Надалі він став художнім керівником театру-студії «Творча майстерня Олександра Розенбаума».

У 1996 році Олександр Розенбаум давав концерт на Майдані Незалежності у Києві[20].

У 1999 році разом із Андрієм Макаревичем їздив в експедицію у джунглі Амазонки (Бразилія)[21].

2003 року обраний депутатом Державної думи Росії від партії «Єдина Росія».

Віце-президент і художній керівник концертного відділу товариства «Велике місто».

Голова ради Фонду розвитку історичної спадщини «Кронштадт». «Відновлення Морського собору м. Кронштадта і повернення його людям для служіння тій ідеї, для якої він був створений — бути головним морським храмом країни, — на думку Голови ради фонду Олександра Розенбаума є „святим завданням“»[22].

28 червня 2005 року підписав серед 50 представників громадськості лист на підтримку вироку колишнім керівникам «Юкоса»[23].

У 2009 році разом з Андрієм Макаревичем подорожував по рікам Пантаналу (Бразилія)[24].

Мешкає і працює в Санкт-Петербурзі.

Підписав серед 42 відомих петербуржців відкритий лист президенту Дмитру Медведєву на підтримку будівництва «Охта-центру»[25].

Учасник щорічної Національної Премії Шансон Року у Кремлі 26 березня 2011.

Захоплюється боксом[26].

Політичні погляди

7 грудня 2003 року Розенбаум став депутатом російського парламенту (четверта Дума) від владної партії «Єдина Росія», та заступника голови комітету Держдуми РФ з культури.

Підтримка окупації України

Підтримав позицію Володимира Путіна щодо російської агресії в Криму[4][5]. За це йому заборонили в'їзд в Україну[27]. У 1994 році казав, що Крим не є російським чи українським і пропонував віддати його татарам[28].

Підтримав Російське вторгнення в Україну у 2022 році[29]. У червні 2022 року в інтерв'ю Ксенії Собчак висловився так: «не вважаю свободою, коли люди не можуть висловлювати свою думку на користь меншості, яка окупувала своєю ідеологією Україну» та «Окупанти насправді — це Західна Україна, прокачана грошима колективного Заходу.»[30].

Офіційна дискографія

(вказана дата запису, а не видання)

• «Домашний концерт»[31] (1981)
• «Памяти Аркадия Северного» (квітень 1982) (спільно з Братами Жемчужними)
• «Посвящение посвящающим»[32] (1983)
• «Новые песни»[33] (листопад 1983) (спільно з Братами Жемчужними)
• «Концерт в Воркуте»[34] (1984)
• «Эпитафия»[35] (1986)
• «Мои дворы»[36] (1986)
• «Нарисуйте мне дом»[37] (1987)
• «Дорога длиною в жизнь»[38] (1987)
• «Концерт на ЛОМО»[39] (1987)
• «Нью-Йоркский концерт»[40] (1987)
• «Казачьи песни»[41] (1988)
• «Анафема»[42] (1988)
• «Гоп-стоп»[43] (1993)
• «Ностальгия»[44] (1994)
• «Горячая десятка»[45] (1994)
• «Вялотекущая шизофрения»[46] (вересень 1994)
• «Розовый жемчуг»[47] (серпень-листопад 1995) (спільно з Братами Жемчужними)
• «На плантациях любви»[48] (березень-травень 1996)
• «Концерт в день рождения»[49] (4 жовтня 1996)
• «Возвращение на Арго»[50] (лютий 1997)
• «Июльская жара»[51] (листопад 1997)
• «Транссибирская магистраль»[52] (листопад 1999)
• «Настоящий солдат»[53] (квітень 2001)
• «Старая гитара»[54] (2001)
• «Странная жизнь»[55] (2003)
• «Я вижу свет»[56] (липень-серпень 2005)
• «Попутчики»[57] (2007)
• «Мечта блатного поэта»[58] (лютий 2009)
• «Рубашка нараспашку»[59] (травень-червень 2010)
• «Берега чистого братства»[60] (липень 2011) (спільно з Григорієм Лепсом)
• «Метафизика»[61] (запис 2014—2015; реліз 11 грудня 2015)
• «Симбиоз» (2019)
• «Ритм Лю Блюз»[62] (2020)

Відеокліпи

• «Фонарщик»[63] (1990)
• «Флагманский марш»[64] (1996)
• «Подари, Господь, мелодию»[65] (2000)
• «Кантри на завалинке»[66] (2000)
• «Вальс-Бостон»[67] (2001)
• «Колыбельная»[68] (2001)
• «Клетчатый»[69] (2003) (спільно з Дмитром Гордоном)
• «Вечерняя застольная»[70] (2011) (спільно з Йосипом Кобзоном і Григорієм Лепсом)
• «Любовь на Бис!»[71] (2012) (спільно з Зарою)
• «Почти»[72] (2020)
• «Держи свой такт»[73] (2020)

Фільми про Олександра Розенбаума

• 1987 — «Лицом к лицу»[74]
• 1987 — «Два часа с бардами»[75]
• 1990 — «Размышления Александра Розенбаума»[76]
• 1994 — «Бессонница»[77]
• 1996 — «Я не могу назвать себя звездой»[78] (Телеканал «Київ»)
• 1997 — «Вальс-бостон»[79]
• 1997 — «Поздний экспресс»[80]
• 2003 — «Философия пути» 20 лет спустя" (частина 1[81] і частина 2[82])
• 2004 — «Личная жизнь Александра Розенбаума»[83]
• 2010 — «Мужчины не плачут»[84]
• 2011 — «Странная жизнь» Александра Розенбаума[85]
• 2011 — «Мой удивительный сон…»[86]
• 2016 — «Александр Розенбаум. Мне тесно в строю»[87]
• 2021 — «Александр Розенбаум. Тринадцатая струна»[88]
• 2021 — «Сны у розового дерева»[89]
• 2021 — «Свой среди своих»[90]

Державні нагороди

• Орден Пошани (7 вересня 2011)[91]
• Народний артист РФ (2001)
• Заслужений артист РФ (1996)
• Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»[92].
• Ювілейна медаль «70 років збройних сил СРСР»
• Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
• Медаль «Захиснику Вітчизни»[93]

Примітки

1. http://web.archive.org/web/20090101235744/http://www.rozenbaum.fatman.ru/index.html
2. Нагороджений указом Президента РФ Б. Єльцина 30.08.1996 г. Архів оригіналу за 06.01.2012. Процитовано 13.09.2011.
3. Почесне звання присвоєно указом президента Росії № 541 від 15 травня 2001. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 13 вересня 2011.
4. Archived copy. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
5. Факты ICTV - Розенбаум "забрал" у Украины Крым и Донбасс. Pressa.today. 28 листопада 2014. Процитовано 22 березня 2019.
6. Розенбаум Александр Яковлевич / Розенбаум Олександр Якович / Rozenbaum Aleksandr YAkovlevich «МИРОТВОРЕЦЬ».
7. Nadya.biz «Blog Archive» Яков Розенбаум, отец барда: «Разговоры о самоубийстве сына — глупость!». Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 15 вересня 2011.
8. Офіційний сайт Олександра Розенбаума. Біографія. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 15 вересня 2011.
9. Розенбаум Олександр Якович. Архів оригіналу за 24 серпня 2007. Процитовано 24 серпня 2007.
10. «Пока все дома» А.Розенбаум. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
11. Розенбаум читает Гордону свой стих, написанный в дороге из Тернополя в Ивано-Франковск. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
12. Розенбаум зголосився стати «голубом миру» та заспівати для поранених українських військових. Відео
13. Александр Розенбаум. Запись интервью для программы «Решето». 1994 год. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
14. Розенбаум: Если бы не Питер, осел бы в Киеве. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 жовтня 2019.
15. «А. Я. Розенбаум: я пишу русскую песню в разных жанрах»
16. Звезда на «Звезде» с Леонидом Якубовичем. Александр Розенбаум. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 4 березня 2020.
17. Розенбаум о том, какие песни написал в Киеве. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 14 жовтня 2019.
18. Історія радянської рок-музики — Аргонавти. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 15 вересня 2011.
19. Олександр Розенбаум: «Я втомився від цієї країни. Мабуть, як ніколи!»^[недоступне посилання з липня 2019]
20.  Фильм Александра Розенбаума "Я не могу назвать себя звездой" (ТРК "Київ", 1996) на YouTube
21. Самое экстремальное путешествие Макаревича и Розенбаума в дикой Амазонке. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
22. У Морському соборі Кронштадта вперше за 75 років пройшла святкова літургія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2011.
23. Звернення діячів культури, науки, представників громадськості у зв'язку з вироком, винесеним колишнім керівникам НК «ЮКОС». Архів оригіналу за 17 червня 2009. Процитовано 15 вересня 2011.
24. «Индеец, прячущий свое имя»
25. / 09/019 / На підтримку «Охта центру» виступили 42 відомих петербуржця^[недоступне посилання з листопадаа 2019] / / fontanka.ru
26. Кличко vs Поветкин — 13 раунд — Большой бокс — Интер. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
27. SBU issues entry ban against 140 Russian artists, УНІАН (5 November 2016)
    Ukraine's State Security Service bans 140 Russian cultural figures from entering country, ТАРС (5 November 2016)
28.  Александр Розенбаум о Киеве и Крыме в 1994 году. Фрагмент интервью. на YouTube
29. Позиція Олександра Розенбаума щодо війни в Україні | ✅ ЗА війну. Stars About War (укр.). 6 березня 2024. Процитовано 11 квітня 2024.
30. «Він топив за свободу України». Розенбаум назвав Гордона українським пропагандистом
31. Александр Розенбаум - Домашний концерт (Альбом 1981). YouTube. MELOMAN MUSIC. 3 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
32. Александр Розенбаум - Посвящение Посвящающим (Альбом 1983). YouTube. MELOMAN MUSIC. 10 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
33. Александр Розенбаум - Новые песни (Альбом 1983). YouTube. MELOMAN MUSIC. 9 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
34. Александр Розенбаум - Концерт в Воркуте (Альбом 1984). YouTube. MELOMAN MUSIC. 4 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
35. Александр РОЗЕНБАУМ — ЭПИТАФИЯ (1986) ОРИГИНАЛЬНАЯ ВИНИЛОВАЯ ПЛАСТИНКА. YouTube. RussianMusicStars. 18 червня 2017. Процитовано 13 лютого 2023.
36. Александр Розенбаум - Мои дворы (Альбом 1986). YouTube. MELOMAN MUSIC. 8 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
37. Александр Розенбаум - Нарисуйте мне дом (Альбом 1986). YouTube. MELOMAN MUSIC. 8 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
38. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
39. Александр Розенбаум - Концерт на ЛОМО (Альбом 1987). YouTube. MELOMAN MUSIC. 4 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
40. Александр Розенбаум - Концерт в Нью Йорке (Альбом 1987). YouTube. MELOMAN MUSIC. 4 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
41. Александр Розенбаум - Казачьи песни (Deluxe Edition) / Alexander Rozenbaum - Cossack Songs. YouTube. RussianMusicStars. 16 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
42. пластинка Анафема 1991г СССР с60 31245 008. YouTube. Пластинки на любой вкус. 14 січня 2017. Процитовано 13 лютого 2023.
43. Александр Розенбаум - Гоп Стоп (Альбом 1993). YouTube. MELOMAN MUSIC. 3 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
44. Александр Розенбаум - Ностальгия (Альбом 1994). YouTube. MELOMAN MUSIC. 9 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
45. Александр Розенбаум - Горячая Десятка (Альбом 1994). YouTube. MELOMAN MUSIC. 3 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
46. Александр Розенбаум - Вялотекущая шизофрения (Альбом 1994). YouTube. MELOMAN MUSIC. 3 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
47. Александр Розенбаум - Розовый жемчуг (Альбом 1995). YouTube. MELOMAN MUSIC. 10 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
48. Александр Розенбаум - На плантациях любви (Альбом 1996). YouTube. MELOMAN MUSIC. 8 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
49. Александр Розенбаум - Концерт в День рождения (Альбом 1996). YouTube. MELOMAN MUSIC. 4 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
50. Александр Розенбаум - Возвращение на Арго (Альбом 1997). YouTube. MELOMAN MUSIC. 3 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
51. Александр Розенбаум - Июльская жара (Альбом 1997). YouTube. MELOMAN MUSIC. 4 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
52. Александр Розенбаум - Транссибирская магистраль (Альбом 1999). YouTube. MELOMAN MUSIC. 12 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
53. Александр Розенбаум - Настоящий солдат (Альбом 2001). YouTube. MELOMAN MUSIC. 9 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
54. Александр Розенбаум - Старая гитара (Альбом 2001). YouTube. MELOMAN MUSIC. 11 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
55. Александр Розенбаум - Странная жизнь (Альбом 2003). YouTube. MELOMAN MUSIC. 11 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
56. Александр Розенбаум - Я вижу свет (Альбом 2005). YouTube. MELOMAN MUSIC. 12 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
57. Александр Розенбаум - Попутчики (Альбом 2007). YouTube. MELOMAN MUSIC. 10 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
58. Александр Розенбаум - Мечта блатного поэта (Альбом 2009). YouTube. MELOMAN MUSIC. 5 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
59. АЛЕКСАНДР РОЗЕНБАУМ - РУБАШКА НА РАСПАШКУ / ALEKSANDR ROZENBAUM - RUBASHKA NA RASPASHKU. YouTube. MELOMAN MUSIC. 3 березня 2015. Процитовано 13 лютого 2023.
60. Григорий Лепс и Александр Розенбаум - Берега чистого братства. YouTube. RussianMusicStars. 17 травня 2016. Процитовано 13 лютого 2023.
61. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
62. Александр Розенбаум - Ритм лю Блюз (Альбом 2020). YouTube. MELOMAN MUSIC. 22 жовтня 2020. Процитовано 13 лютого 2023.
63. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 26 березня 2022.
64. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
65. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
66. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
67. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
68. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
69. Дмитрий Гордон и Александр Розенбаум - "Клетчатый". YouTube. Дмитрий Гордон. 23 червня 2011. Процитовано 13 лютого 2023.
70. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
71. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
72. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 26 березня 2022.
73. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 26 березня 2022.
74. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 6 вересня 2019.
75. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 6 вересня 2019.
76. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 22 вересня 2019.
77. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
78. Фильм Александра Розенбаума "Я не могу назвать себя звездой" (ТРК "Київ", 1996). YouTube. Club Tube. 26 липня 2021. Процитовано 13 лютого 2023.
79. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
80. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2021. Процитовано 6 вересня 2019.
81. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
82. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 6 вересня 2019.
83. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 6 вересня 2019.
84. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 6 вересня 2019.
85. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 6 вересня 2019.
86. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
87. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
88. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 26 березня 2022.
89. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 26 березня 2022.
90. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
91. Указ Президента Російської Федерації від 7 вересня 2011 № 1175 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 15 вересня 2011.
92. Фото О. Я. Розенбаума в мундирі з нагородами. Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 15 вересня 2011.
93. Олександр Розенбаум нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 16 вересня 2011.