Алтай (місто, Казахстан)

Місто Алтай
каз. Алтай
Герб Алтая (Казахстан)
Вид на місто
Основні дані
Країна Казахстан Казахстан
Область Східноказахстанська
Район Алтайський
Адміністрація Алтайська
Час заснування 1791
Статус з 1941 року
Населення 39320 осіб (2009[1])
Координати 49°43′59″ пн. ш. 84°16′56″ сх. д. / 49.73306° пн. ш. 84.28222° сх. д. / 49.73306; 84.28222
Карта
Алтай (Казахстан)
Алтай
Алтай

Алтай (Східноказахстанська область)
Алтай
Алтай
Мапа
CMNS: Алтай у Вікісховищі

Алта́й (до 2018 року — Зиряновськ[2]; каз. Алтай, рос. Алтай) — місто, адміністративний центр Алтайського району та Алтайської міської адміністрації Східноказахстанської області Казахстану.

Населення — 39320 осіб (2009; 43894 у 1999, 52838 у 1989[3]).

Історія

Місто засноване 1791 року як рудня Алтайського гірського округу після відкриття тут Герасимом Зиряновим багатого родовища поліметалічних руд. На честь першовідкривача й надана назву новому поселенню. 17 січня 1941 року Указом Президії Верховної Ради Казахської СРСР селище Зиряновська рудня отримало статус міста і отримало сучасну назву.

Місто та його околиці належать до історичних земель Бухтарминського краю, у якому від моменту його колонізації проживали старообрядці різних напрямків, переважно безпопівці поморської згоди. Свою віру бухтарминські безпопівці називали «стариковською» (вірою старших), оскільки ними у питаннях віри керували старі люди, до порад яких вони прислухались. Населення Бухтарминського краю офіційно увійшло до складу Російської імперії 1791 року, саме в рік заснування Зиряновської рудні.

У 19411944 роках у місті працював евакуйований сюди Полтавський обласний музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя. В місті і в регіонах проживали й нині проживають чимало нащадків переселенців з України різних часів.

Станом на 1989 рік місто перебувало у підпорядкуванні Усть-Каменогорської міської ради обласного підпорядкування.

28 грудня 2018 року місто перейменовано в Алтай.

Культура

Суперечка щодо пам'ятника Леніну

У 1962 році в місті встановили пам'ятник Леніну. З часом він залишився єдиним пам'ятником Леніну у Східному Казахстані[4]. У 2018 році мешканці міста виступили з пропозицією його знести[5].

16 травня 2023 року стало відомо, що масліхат міста Алтай виділив 1,449 млн теньге на ремонт пам'ятника. За це масліхат критикували. Голова районної ради Лариса Гречушнікова заявляла: «Тут немає жодного політичного підґрунтя. Пам'ятник розташований біля підприємства «Казьмириш» та в людному місці. Тому він не повинен залишатися у занедбаному стані»[4].

18 серпня 2023 року пам'ятник було знесено під час проведення ремонтних робіт[6][7].

Примітки

  1. Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) [Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.]
  2. Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2018 года № 821 «О переименовании Зыряновского района и города Зыряновск Восточно-Казахстанской области в район Алтай и город Алтай Восточно-Казахстанской области». adilet.zan.kz. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
  3. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 30 липня 2012.]
  4. а б БОЛАТҰЛЫ, Тасқын (16 травня 2023). Маслихат города Алтая одобрил выделение 1,5 миллиона тенге на ремонт памятника Ленину (рос.). Азаттық радиосы. Процитовано 16 травня 2023.
  5. БОЛАТҰЛЫ, Тасқын (9 серпня 2018). Жители Зыряновска предлагают убрать памятник Ленину и соорудить там фонтан (рос.). Процитовано 16 травня 2023.
  6. У Казахстані скинули пам'ятник Леніну (відео). УНІАН. 18 серпня 2023.
  7. Казахстане оригинально «отреставрировали» памятник Ленину: вождь врезался носом в землю. dialog.ua (рос.). 18 серпня 2023.

Джерела

  • Аркуш карти M-45-73 Зыряновск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1978 р. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання