|
Ривароксабан
Ривароксабан (англ. Rivaroxaban, лат. Rivaroxabanum) — лікарський препарат, який за своїм хімічним складом є похідним оксазолідинонів[1][2], та застосовується перорально.[3][4] Ривароксабан розроблений у лабораторії концерну «Bayer» у співробітництві з корпорацією «Johnson & Johnson» на початку ХХІ століття[5][6], та розповсюджується у світі під торговельною маркою «Ксарелто», у більшості країн як бренд корпорації «Bayer»[1][7], а в США як бренд компанії «Janssen Pharmaceutica».[6][8] Фармакологічні властивостіРивароксабан — синтетичний препарат, що по хімічному складу є похідним оксазолідинонів, та є представником класу прямих антикоагулянтів.[9][10][11] Механізм дії препарату полягає у прямому зворотньому інгібуванні як прямого, так і зв'язаного фактора зсідання крові Xa[2][12] шляхом блокування антитромбіну та селективної дії на активні центри фактора зсідання крові Ха, що в подальшому призводить до гальмування перетворення протромбіну в тромбін, внаслідок чого проходить блокування як внутрішнього, так і зовнішнього каскаду зсідання крові.[2][10] Ривароксабан має також дозозалежний вплив на протромбіновий час та активований частковий тромбопластиновий час[3][4], і при його застосуванні немає потреби контролювати показники зсідання крові (як при застосуванні пероральних антикоагулянтів перших поколінь, зокрема варфарину).[13][14] При тривалому застосуванні ривароксабану спостерігається менший ризик великих кровотеч[джерело?], та рівноцінний або більший ефект при застосуванні з метою профілактики ішемічного інсульту, інфаркту міокарду та інших тромбоемболічних ускладнень у порівнянні з варфарином та антиагрегантами (ацетилсаліциловою кислотою, клопідогрелем).[15][16] Ривароксабан також може застосовуватися для лікування гострих тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок або тромбоемболії легеневої артерії[12][17], а також для профілактики тромбоемболічних ускладнень при великих оперативних втручаннях на суглобах нижніх кінцівкок.[2][3][4] Ривароксабан також ефективний при профілактичному застосуванні для зниження ризику тромбоемболічних ускладнень у хворих із фібриляцією передсердь.[10][11][18] Ефективність ривароксабана з метою профілактики порівнювалась із ефективністю варфарину[9] у дослідженні ROCKET AF[10][16], а у дослідженні EINSTEIN-DVT порівнювалась із ефективністю низькомолекулярних гепаринів (еноксапарин)[13][19], і в обидвох випадках отримано рівноцінні результати по ефективності ривароксабану, одночасно із вищим рівнем безпеки при застосуванні ривароксабану в порівнянні із варфарином та еноксапарином. Ефективність ривароксабану при гострому коронарному синдромі натепер знаходиться у стадії дослідження.[2][13][18] ФармакокінетикаРивароксабан швидко та повністю всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 80—100 %.[2] Максимальна концентрація ривароксабану в крові досягається протягом 2—4 годин.[4] Препарат майже повністю (на 92—95 %) зв'язується з білками плазми крові.[3] Метаболізується ривароксабан у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму практично в рівній кількості з сечею та калом. Період напіввиведення ривароксабану становить 5—9 годин у молодих людей та 11—13 годин у осіб похилого віку, цей час може збільшуватися у осіб із печінковою та нирковою недостатністю.[2][3] Показання до застосування
В Україні офіційними показаннями до застосування ривароксабану є профілактика смерті від гострих серцево-судинних подій (інфаркт міокарду, інсульт та інші гострі серцево-судинні події) у пацієнтів із перенесеним гострим коронарним синдромом у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою, клопідогрелем або тиклопідином; профілактика інсульту або тромбоемболічних ускладнень у хворих із фібриляцією передсердь; для лікування і профілактики тромбозу глибоких вен; а також для профілактики і лікування тромбоемболії легеневої артерії і рецидивуючого тромбозу глибоких вен, у тому числі при великих ортопедичних операціях на суглобах нижніх кінцівок.[3] Побічна діяПри застосуванні ривароксабану, як і інших антикоагулянтів, найчастішим побічним ефектом є виникнення кровотеч.[20] Проте, на відміну від інших пероральних антикоагулянтів, виникнення кровотеч при застосуванні ривароксабану не супроводжується серйозними гемодинамічними порушеннями. Так, під час проведення дослідження ефективності ривароксабану в порівнянні з варфарином ROCKET AF, при застосуванні ривароксабану спостерігалась незначно вища загальна частота кровотеч (14,91 % у порівнянні з 14,52 % при застосуванні варфарину) при зниженні частоти внутрішньочерепних кровотеч (0,49 % при застосуванні ривароксабану і 0,74 % при застосуванні варфарину), зниженні частоти кровотеч у життєво важливі органи (0,82 % при застосуванні ривароксабану в порівнянні з 1,18 % при застосуванні варфарину) та зниженні частоти смертності від кровотеч (0,24 % при застосуванні ривароксабану у порівнянні з 0,48 % при застосуванні варфарину), щоправда, при застосуванні ривароксабану спостерігалось також більш виражене зниження рівня гемоглобіну в крові та частіше виникала потреба у переливанні крові.[10][16] При застосуванні ривароксабану також можуть спостерігатися наступні побічні ефекти[3][4]:
ПротипоказиРивароксабан протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, клінічно значимій гострій кровотечі, захворюваннях печінки, що супроводжуються порушенням згортання крові, вагітності та годуванні грудьми. З обережністю препарат застосовується у хворих із печінковою та нирковою недостатністю. Ривароксабан не застосовується у дитячому та підлітковому віці.[3][4] Форми випускуРивароксабан випускається у вигляді таблеток по 0,0025; 0,01; 0,015 та 0,02 г.[3][21] Структурна подібність з оксазолідинонамиРивароксабан і його аналоги, що входять до групи інгібіторів фактору Xa (апіксабан, дабігатран, едоксабан, фондапаринукс, ривароксабан), має структурну подібність із лінезолідом та іншими антибіотиками групи оксазолідинонів, основою структури усіх вищеперерахованих лікарських препаратів є 2-оксазолідон. Проте ривароксабан і його метаболіти не мають антибактеріальної активності, та при його застосуванні не спостерігається явищ мітохондріальної токсичності, характерних для лінезоліда й інших антибіотиків-оксазолідинонів.[22] Дослідження по розробці антидоту до ривароксабануДля лікування ймовірного передозування ривароксабану та інших інгібіторів фактору зсідання крові Ха американська компанія «Portola Pharmaceuticals» розробила препарат андексанет альфа, який пройшов І та ІІ фази клінічних досліджень, очікується початок ІІІ фази досліджень, лише після успішного завершення якої препарат отримає дозвіл FDA на застосування у лікарській практиці.[23] Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
