Рибекіт

Рибекіт
Загальні відомості
Статус IMAперевизначений (Rd)[d][1][2]
IMA-номерIMA2012 s.p.
АбревіатураRbk[3]
Хімічна формула☐Na₂(Fe²⁺₃Fe³⁺₂)Si₂O₂₂(OH)₂[2]
Nickel-Strunz 109.DE.25
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія[4]
Просторова групапросторова група C2/m[d][4]
Твердість6 ± 1[4]
Інші характеристики
Названо на честьЕмілі Рібекd[5]
Типова місцевістьСокотра
CMNS: Рибекіт у Вікісховищі

Рибекіт (рос. рибекит; англ. riebeckite; нім. Riebeckit m) — мінерал групи амфіболів, бідний на магній лужний амфібол ланцюжкової будови.

Названий за прізвищем німецького дослідника Е. Рібека, 1888.

Загальний опис

Хімічна формула:

  1. За Є. Лазаренком: Na2Fe2+(Fe3+)2[(OH, F)Si4O11]2.
  2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Na2(Fe, Mg)3Fe2Si8O22(OH)2.

Домішки: CaO, K2O, MnO, TiO2. Іноді Fe2+ заміщується на Mg з утворенням магнезіорибекіту.

Склад у % (з родовища Квінсі, США): Na2O — 6,16; K2O — 1,1; CaO — 1,28; MgO — 0,1; FeO — 21,43; Fe2O3 — 14,51; Al2O3 — 0,68; SiO2 — 61,79; H2O — 1,4; F — 0,2.

Сингонія моноклінна.

Форми виділення: призматичні або голчасті кристали. Волокнистий різновид рибекіту називається крокідолітом. Кристалічна структура стрічкова.

Спайність досконала за призмою (під кутом 56°).

Густина 3,02-3,42.

Твердість 5,0-6,5.

Колір темно-синій до чорного, у крокідоліту — блакитний до синього.

Блиск скляний, у крокідоліту шовковистий.

Утворює тверді розчини з глаукофаном (кросити) і арфведсонітом (озаніти), а також з магнезіорибекітом.

Зустрічається в лужних вивержених метаморфічних породах як породоутворювальний мінерал разом з егірином. Характерний мінерал лужних гранітів та їх пегматитів, а також метасоматичних порід, близьких за складом. Часто зустрічається в ріолітах і трахітах. З рибекітовими гранітами пов'язані родовища рідкісних металів (Та, Nb, Zr та ін.).

Знаходження

Характерний мінерал лужних гранітів та їх пегматитів, а також для метасоматичних порід близьких за складом: у Росії — Кольський півострів, Саяно-байкальська гірська, область; Східний Казахстан, Північна Нігерія, Нігер, Канада. Описаний в окремих гідротермальних жилах з кварцом або кальцитом (Канада, США — головним чином крокідоліт). Найбільше у світі родовище крокідоліту у ПАР (Азбестові гори на півночі Капської провінції та родовища Трансвааля), а також близькі їм за генезисом родовища Кривого Рогу та KMA, приурочені до товщ залізистих кварцитів. При гідротермальному процесі рибекіт замещуєттся хлоритом, при вивітрюванні — сумішю гідроксидів заліза з опалом, кварцом, халцедоном. Тонковолокнисті псевдоморфози кварцу по крокідоліту (темно-синє соколине око) та кварцу з гетитом по вивітренному крокідоліту (золотисто-коричневе тигрове око) — виробне каміння. Розповсюджені також: Сокотра (острів Корсика, Франція), Лангезундфьорд (Норвегія), Кривий Ріг (Україна), Красноярський край (РФ), Хамерслі (Австралія), район Лусака (Замбія).

З рибекітовими гранітами пов'язані родовища рідкісних металів (Ta, Nb, Zr, Y та ін.).

Різновиди

Розрізняють:

  • рибекіт волокнистий (крокідоліт, крокідоліт-азбест — агрегати рибекіту, які складаються з волокнистих індивідів):
  • рибекіт магнезіально-залізистий (синонім — рибекіт магніїстий),
  • рибекіт магніїстий (різновид рибекіту, який містить до 15,8 % MgO).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Leake B. E., Woolley A. R., Charles Edward Samuel Arps et al. Nomenclature of amphiboles: report (1997) // The Canadian Mineralogist — Association Minéralogique du Canada, 1997. — Vol. 35. — P. 219–246. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
  2. ↑ а б Hawthorne F. C., R. Oberti, Harlow G. E. et al. Nomenclature of the amphibole supergroup (2012) // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1916. — Vol. 97. — P. 2031–2048. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM.2012.4276
  3. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. ↑ а б в Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
  5. ↑ http://www.webmineral.com/data/Riebeckite.shtml

Література

Посилання