|
Опал
 Опа́л (санскрит: опал — коштовний камінь) — аморфний мінерал класу оксидів та гідроксидів. Типовий твердий гідрогель, утворений з аморфізованої суміші двооксиду кремнію та молекулярної води. Назва «опал» походить від санскритського «упала» — коштовне каміння. Синоніми — відрит, геліт, гель-кристобаліт, несліт. Історія Опал цінували ще в далеку старовину. За свідченнями Плінія (кн. XXXVII. Розд.6) йому властиві: «ніжний вогонь карбункула, блакитний пурпур аметиста, зелене море смарагду і все однаково неймовірно змішане світло». В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Ф. Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709 рр.). Для стародавніх римлян опал був каменем кохання і надії. У багатьох культурах він і сьогодні використовується як талісман. Основні характеристики Його хімічна формула SiO2·nH2O. Домішки оксидів CaO, MgO, Al2O3, Fe2O3, FeO, Na2O, K2O. Кількість води змінюється від 0,4 до 28 % Опал — аморфне тіло, його мікроскопічна структура, як і структура скла, не характризується кристалічним упорядкуванням. Опал зустрічається в основному у вигляді великих зливків. Головний компонент деяких осадових гірських порід хімічного та біогенного походження, а також кременистих порід (діатомітів, трепелів, опок та інших). Опал — водомісткий колоїдальний оксид кремнію ґлобулярної будови. Ґлобули кремнезему мають розмір 150—400 нм. Ґлобулярна будова опала породжує опалесценцію — розсіяння світла. Благородний опал відрізняється райдужною грою кольорів причиною якої є дифракція світла на просторовій ґратці, утвореній регулярно розташованими однорозмірними ґлобулами. Спайність відсутня. Густина 1,9-2,3 (залежить від вмісту води). Тв. 5,0-6,5. Колір бурий, білий, блакитний та ін. Блиск скляний. Крихкий. Ізотропний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла мас. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел. З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц.
Опали можуть мати найрізноманітніше забарвлення. Безбарвні чи прозорі варіанти називаються склянним чи молочним опалом. Різні темніші забарвлення (сіре, червоне, коричневе, бурштиново-жовте) зумовлені домішками. Опали такого роду називаються вогняними. Варіант опалів — так званий шляхетний опал. Властива йому гра кольорів досягається спеціальною хімічною обробкою. ПоширенняОпал зустрічається на всіх континентах. Унікальними у світі вважаються опалові родовища Австралії, які дають понад 95 % світового видобутку цього мінералу. В Україні є в межах Українського щита та Закарпаття. Одним з найбільш вивчених і перспективних в Україні є Талалаївське родовище (Погребищенський район, Вінниччина), де вміст опалу в породі становить 10-40 %. ВикористанняОпали використовуються як прикраси та виробне каміння. Шляхетний опал — коштовний камінь. Родовища опалів розробляються в декількох країнах. Унікальними вважаються родовища Австралії, які дають 80-95 % світового видобутку опалу. Щорічно тут видобувається і реалізовується мінералу на 40 млн дол. Гра кольорівОбласті в опалі, які виробляють гру кольору, складені з мікроскопічних сфер кварцу, організованих в впорядковану мережу. Ця мережа сфер діє як дифракційна решітка. Коли світло проходить через неї, воно розсіюється в кольорах спектру. Розмір сфер і їх геометрична упаковка визначають колір і якість розсіяного світла.[7] РізновидиРозрізняють:
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
