Рихтерит

Рихтерит
Загальні відомості
Статус IMA	перевизначений (Rd)^[d][1][2]
IMA-номер	IMA2012 s.p.
Абревіатура	Rct[3]
Хімічна формула	Na(NaCa)Mg₅Si₈O₂₂(OH)₂[2]
Nickel-Strunz 10	9.DE.20[4]
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія[5]
Просторова група	просторова група C2/m^[d][6]
Спайність	{110}^[d][7]
Інші характеристики
Названо на честь	Теодор Ріхтер[4]
Типова місцевість	Лонгбан[8]
Рихтерит у Вікісховищі

Рихтерит (англ. richterite; нім. Richterit m) — мінерал, кальціїсто-натріїстий амфібол ланцюжкової будови.

Загальний опис

Хімічна формула:

1. За Є. Лазаренком: Na₂Ca(Mg, Fe^2+,Mn, Fe^3+,Al)₅[(OH, F)₂Si₈O₂₂].

2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Na₂Ca(Mg, Fe)₅Si₈O₂₂(OH)₂.

Склад у % (з родовища Імеріа, острів Мадагаскар): Na₂O — 7,42; CaO — 2,73; MgO — 20,6; FeO — 4,7; Fe₂O3 — 4,72; Al₂O₃ — 2,72; SiO₂ — 53,72; H₂O — 0,85; F — 0,92.

Домішки: K₂O, TiO₂.

Склад у % (з родовища Квінсі, США): Na₂O — 6,16; K₂O — 1,1; CaO — 1,28; MgO — 0,1; FeO — 21,43; Fe₂O₃ — 14,51; Al₂O3 — 0,68; SiO₂ — 61,79; H₂O — 1,4; F — 0,2.

Сингонія моноклінна. Утворює азбестоподібні агрегати.

Густина 2,97—3,45.

Твердість 5—6.

Колір бурий, жовтий, бурувато-червоний; в шліфах безбарвний, світло-жовтий, фіолетовий.

Зустрічається в деяких метаморфізованих вапняках і скарнах. Відомий також серед гідротермальних утворень і в жилах лужних магматичних порід.

Знахідки: родовища Лонґбан, Райсберґ (Швеція), Айрон-Гілл (штат Колорадо), Лейцит-Гіллс (штат Вайомінг) — США; Чікле (Індія), Сауке (М'янма), Західне Кімберлі (Австралія), Мурун (Прибайкалля, РФ).

Назва — за прізвищем німецького хіміка Теодора Ріхтера (J.L.Richter), J.F.A.Braithaupt, 1865. Синоніми — імериніт, ізабеліт.

Різновиди

Розрізняють:

• рихтерит-азбест (волокнистий азбестоподібний різновид рихтериту),
• рихтерит залізний (різновид рихтериту, який містить 18,44 % Fe₂O₃. Синоніми — феририхтерит, чикліт — за назвою родовища Чикло, Індія),
• рихтерит каліїстий (різновид рихтериту з Західної Австралії, який містить 5,70 % К₂О),
• рихтерит натріїстий (астохіт — блакитний, багатий на Na рихтерит з родовища Лангбан, Швеція).

Див. також

• Список мінералів

Примітки

1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
   d:Track:Q26224004d:Track:Q13651104
2. Hawthorne F. C., R. Oberti, Harlow G. E. et al. Nomenclature of the amphibole supergroup (2012) // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1916. — Vol. 97. — P. 2031–2048. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM.2012.4276
   d:Track:Q15920736d:Track:Q15920709d:Track:Q5487165d:Track:Q1936599d:Track:Q15904950d:Track:Q957294d:Track:Q15904902
3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
4. http://www.mindat.org/min-3416.html
5. http://rruff.info/R060043/display=
6. mineralienatlas.de
   d:Track:Q1936589
7. Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
   d:Track:Q1936599d:Track:Q15222041
8. Лонгбан
   d:Track:Q1002624

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Рихтерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Рихтерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• Richterite [Архівовано 15 грудня 2008 у Wayback Machine.]
• Richterite [Архівовано 24 березня 2009 у Wayback Machine.]

Портал «Геологія»   Портал «Мінералогія»