|
Рене Бурбон-Пармський
Рене Бурбон-Пармський ((фр. René de Bourbon-Parme) при народженні Рене Карло Марія Джузеппе Бурбон-Пармський (фр. René Carlo Maria Giuseppe de Bourbon-Parme), 17 жовтня 1894, Шварцау-ам-Штайнфельд, Австрійська імперія — 30 липня 1962, Копенгаген, Данія) — принц Бурбон-Пармський, син Роберта I, герцога Бурбон-Пармського та Марії Антонії Португальської. Принц Рене був батьком королеви Румунії Анни, дружини Міхая I. БіографіяПринц Рене був дев'ятнадцятою дитиною з двадцяти чотирьох дітей останнього герцога Пармського Роберта I та його другої дружини Марії Антонії Португальської, молодшої дочки поваленого короля Мігеля I та Аделаїди Левенштайн-Вертгайм-Розенберзької .[3] Серед його братів і сестер були Зіта — дружина останнього австрійського імператора Карла I та Феліче — чоловік Великої герцогині Люксембурзької Шарлотти. Рене народився 1894 року у Шварцау-ам-Штайнфельде і був вихований у Відні. Здобував освіту в Терезіанумі, закінчив військову академію і служив як кавалерійський офіцер в імператорській армії.  9 червня 1921 року принц Рене одружився з данською принцесою Маргарет, дочкою Вальдемара Данського та Марії Орлеанської. За віросповіданням принцеса була католичкою, оскільки умовою укладання шлюбу її батьків було те, що сини, народжені у шлюбі, приймали релігію батька (лютеранство), а дочки — релігію матері (католицтво). По батькові була онукою короля Кристіану ІХ. У шлюбі народилося четверо дітей:
Перед весіллям Рене прийняв французьке громадянство. Через кілька тижнів після народження первістка подружжя їздило до Парижа для посвідчення особи новонародженого принца. Сім'я була не надто багатою, проте подружжя з дітьми жило в комфорті. Проживали переважно на віллі Сен-Моріс. Під час фінансової кризи 1920-х та 1930-х років сім'я суттєво скоротила свої витрати. Після оголошення Другої світової війни Рене намагався приєднатися до французької армії. У результаті він вирушив до Фінляндії, де вступив добровольцем до армії.[5] Сини принца воювали в Європі та на Далекому Сході, а дочка Анна працювала механіком у Марокко. У 1939 році подружжя втекло від нацистів в Іспанію. Звідти вони вирушили до Португалії та, нарешті, до США.[6] У вересні 1944 року на запрошення свого брата Феліче був присутній у Люксембурзі, коли його звільнили від нацистів. Після закінчення війни подружжя оселилося в Данії. У 1947 році вони були гостями на весіллі принцеси Єлизавети та Філіпа Маутбеттена в Лондоні, куди вони вирушили разом із дочкою Анною. На весіллі принцеса Анна познайомилася з королем Румунії Міхаєм I, з яким пізніше одружилася. У 1953 році Рене був заарештований за керування в стані алкогольного сп'яніння, за що король Фредерік IX заборонив йому їздити на данських дорогах протягом року.[7] Рене помер 30 липня 1962 року в Копенгагені на 67-му році життя. Через два роки його старший син принц Жак загинув в автомобільній катастрофі. Його дружина Маргарет дожила до глибокої старості та померла у віці 97 років у 1992 році. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
