Адельгейда Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзька
Принцеса Софія Амалія Адельгейда Луїза Йоганна Леопольдіна фон Льовенштайн-Вертгайм-Розенберг (нім. Sophie Amalie Adelheid Luise Johanne Leopoldine Prinzessin von Löwenstein-Wertheim-Rosenberg, 3 квітня 1831 — 16 грудня 1909) — принцеса Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзька, донька спадкоємного принца Льовенштайн-Вертгайм-Розенбергу Костянтина та принцеси Гогенлое-Лангенбурзької Агнеси, дружина скинутого короля Португалії Мігела I. Останні роки життя провела в чернецтві на острові Вайт у Великій Британії. БіографіяАдельгейда народилась 3 квітня 1831 року у Кляйнгойбаху в Баварії. Вона стала первістком в родині спадкоємного принца Льовенштайн-Вертгайм-Розенбергу Костянтина та його дружини Агнеси Гогенлое-Лангенбурзької, з'явившись на світ за два роки після їхнього весілля. Згодом родина поповнилася сином Карлом. Головою роду в цей час був дід Адельгейди — Карл Томас. Мешкало сімейство у Кляйнгойбаху. Батько був представником молодшої лінії Льовештайн-Вертгаймів — морганатичної гілки дому Віттельсбахів. В ході медіатизації початку XIX сторіччя вони втратили суверенність своїх графств, та їхні землі відійшли Баварії. Матір померла пологами, коли доньці було 4 роки. Костянтин більше не одружувався. Він проводив час на полюванні, у мандрівках та фактично управляв землями роду, розширивши їх шляхом придбання Лазень у Богемії та цілющих джерел поблизу Бездружице. Його не стало наприкінці 1838 року. Після смерті батьків Адельгейда та Карл виховувалися дідом та бабусею з батьківського боку. Зрештою, восени 1849 Карл став головою роду. У 20 років Адельгейда взяла шлюб із 48-річним королем Португалії у вигнанні Мігелом. Весілля відбулося 24 вересня 1851 року у замку Льовештайнів у Кляйнгойбаху. Наречений був висланий із Португалії ще у 1834 році та позбавлений прав на престолонаслідування, а також мав двох позашлюбних доньок віку Адельгейди. У подружжя народилося семеро дітейː
Мешкало сімейство у замку Броннбах у Великому герцогстві Баденському. Колишнього короля часто навідували португальці, проте спроб повернути владу він більше не робив. Родинне життя було сповненим любові, тихим та гармонійним. Мігел проявив себе як зразковий сім'янин[3]. Разом подружжя провело 15 років до самої смерті Мігела у листопаді 1866 року. Адельгейду змальовували як дуже амбіційну та релігійну жінку. Наступні роки вона присвятила вихованню та освіті дітей, а також влаштуванню вигідних шлюбних партій для них. Сама більше не одружувалася. Її старша донька вийшла заміж за карліста Альфонсо-Карлоса де Бурбона, і в Іспанії Адельгейду звинувачували у змові на користь зятя, тому до її присутності на іспанських землях місцева влада відносилася підозріло[4]. У 1895 році принцеса оселилася в Солемському абатстві у Солемі на північному заході Франції[5]. 12 червня 1897 року стала черницею-бенедиктинкою. Через французькі антирелігійні закони на початку ХХ століття чернеча спільнота переїхала до Коузу на острові Вайт у Великій Британії, а зрештою знайшла притулок у Райді. У 1909 році Адельгейду там навідали онуки Зіта та Франческа Бурбон-Пармські, які прибули до Англії для завершення освіти[6]. 16 грудня 1909 року Адельгейда пішла з життя. Була похована на прилеглому до монастиря цвинтарі у Райді. У 1967 році її прах літаком доправили до Португалії, де перепоховали у Пантеоні дому Браганса у церкві Сан-Вісенте-де-Фора у Лісабоні. Поруч був перепохований Мігел[7]. Генеалогія
Примітки
Література
Посилання
|