Райхсгау ШтиріяУвага: Не вказане значення "common_name" Увага: Не вказане значення "continent"
![]() на адміністративно-територіальні одиниці (гау та райхсгау) Райхсгау Штирія (нім. Reichsgau Steiermark) — адміністративно-територіальна одиниця нацистської Німеччини, утворена 1 травня 1939[1] на анексованій 1938 року території Федеративної держави Австрія. Окрім власне Штирії, охоплювала південний Бургенланд, а після завоювання Югославії — і Нижню Штирію. ІсторіяСистему партійних територіальних одиниць НСДАП — гау було створено на нацистській партійній конференції 22 травня 1926 р. з метою поліпшення адміністрування партійної структури. З 1933 року, після захоплення влади нацистами, гау все більше замінювали собою землі як адміністративно-територіальні одиниці Німеччини. Після приєднання Австрії нацистське керівництво поділило Австрію на райхсгау.[2][3] На чолі кожного гау стояв гауляйтер — посада, яка набувала дедалі більшої ваги, особливо після початку Другої світової війни. Місцеві гауляйтери відали питаннями пропаганди і нагляду, а з вересня 1944 року — Фольксштурмом і обороною гау.[2][4] Штирію, яка 13 березня 1938 внаслідок аншлюсу опинилася в складі Німецької імперії, нацистське керівництво мало намір зробити зразково-показовим гау на південно-східних рубежах Третього Райху. 15 жовтня 1938 року до гау Штирія було приєднано південний Бургенланд. Після капітуляції Югославії у квітні 1941 р. німецькі окупанти передали до райхсгау Штирії область цивільного управління Нижня Штирія, де почалася сувора германізація. У Гау Штирія (без Нижньої Штирії) 1942 року проживало 15,5% усіх австрійських націонал-соціалістів. Штирія після Каринтії мала найбільшу серед усіх земель частку нелегалів, тобто тих членів нацистської партії, які перебували в її лавах ще до 1938 року (30530 осіб). З 1938 до кінця 1939 року майже 3000 євреїв, що жили в Штирії, були вигнані з країни шляхом переслідувань, терору, знищення синагог і церемоніальних залів та конфіскації їхнього майна.[5] УстрійСтаном на 1 січня 1945 райхсгау поділялося на 17 районів, один із яких був міським[1]:
Див. такожПримітки
Посилання
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia