|
Пінхас Лавон
Пі́нхас Лаво́н (12 липня 1904 Копичинці, Тернопільська область, Україна — 24 січня 1976, Тель-Авів) — міністр оборони Ізраїлю в 1954–1955, фігурант гучної справи про тероризм. БіографіяНародився в Копичинцях на Тернопіллі. Вивчав право у Львівському університеті, де зорганізував регіональну організацію «Гістадруту» (Єврейського профспілкового конгресу). Відбув у Палестину (британську підмандатну територію) в 1929. Став лідером «Гістадрут» в 1949 і обіймав цю посаду до 1961. У 1949-1961 був депутатом Кнесету. В 1954–1955 був міністром оборони Ізраїля, але змушений був ганебно залишити цю посаду після звинувачень у причетності до терористичних вибухів у Єгипті. В 1964 році полишив публічну політику внаслідок розходжень з Бен-Гуріоном. Справа ЛавонаОперація «Сусанна»Після Другої світової війни США почали тиснути на Британію з метою демонтажу її колоніальної імперії. Зокрема, США примушували британців відмовитися від контролю над зоною Суецького каналу. Ізраїль категорично заперечував проти виведення британських військ, але дипломатичними шляхами не зміг довести свою точку зору. Тому влітку 1954 начальник ізраїльської військової розвідки «Аман» Бен'ямин Гиблі розпочав операцію «Сусанна». Її метою було проведення диверсійних актів у Єгипті для того, щоби
Тоді табір противників виведення військ у Вашингтоні та Лондоні міг би взяти гору. Ізраїль активізував свою секретну групу 131, складену з єгипетських євреїв — ізраїльських агентів. Її члени були завербовані кілька років перед тим офіцером ізраїльської розвідки Аврамом Даром, який прибув у Каїр під ім'ям Джона Дарлінґа, підданого Великої Британії, резидента Гібралтару. Він набрав групу з єгипетських євреїв, що раніше активно сприяли еміграції та таємним операціям. Група у 1954 здійснила вибухи у поштовому відділенні та бібліотеці американського інформаційного агентства в Каїрі й Александрії. Але згодом єгиптянам вдалося затримати диверсантів на гарячому (з вибуховим пристроєм у кишені). СудОдин обвинувачений був закатований у в'язниці, ще один наклав на себе руки. Суд над рештою терористів тривав з 25 грудня до 11 січня 1955 року. Двох звинувачених (Моше Марзука та Шмуля Азара) засудили до страти на шибениці, двох виправдали, решті присудили великі строки ув'язнення[8] Політичні потрясінняПінхас Лавон відмовився взяти на себе відповідальність за провал і намагався покласти провину на Бен'ямина Гіблі та Шимона Переса (тоді секретаря військового міністерства). Хоч тоді провину Лавона довести не вдалося, він був змушений піти з посади міністра. Після появи нових відомостей і свідчень розслідування стало набирати нових обертів. Бен-Гуріон, який змінив Пінхаса Лавона на посаді міністра оборони, сам був змушений піти у відставку, а Лавон був відставлений з «Гістадрута». Під тиском опозиції були проведені нові вибори, які змінили політичний ландшафт Ізраїлю. Але під час цих потрясінь власне операція «Сусанна» жодним чином публічно не згадувалася. У 2005 Ізраїль визнав свою відповідальність у справі Лавона. НаслідкиОперація «Сусанна» та «справа Лавона» мали для Ізраїля катастрофічні наслідки:
В березні 2005 президент Моше Кацав публічно привітав бойовиків, що залишилися живими, надавши кожному свідоцтво подяки від держави за його внесок, тим самим скасувавши відмову Ізраїля від відповідальності за «справу Лавона». Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
