Під чорним орлом
Апте́ка-музе́й «Під чорним орлом» — діюча аптека-музей, найдавніша з існуючих у Львові аптек, розташована у наріжному будинку, яким починаються вулиці Друкарська та Ставропігійська. В унікальному аптечному музейному комплексі демонструються більш ніж трьох тисяч рідкісних експонатів, яких зібрано науковцями, фармацевтами та колекціонерами-ентузіастами. Історія10 жовтня 1774 року військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп купує кам'яницю у Анни Гуменецької за 22 тисячі злотих[2]. Його співвласником був Карл Шерф. У цьому ж році Карл Шефр замовляє проєкт для будівництва нової кам'яниці у архітектора Петра Полейовського. Двоповерховий будинок з аптекою було зведено у 1775 році. Аптека у цей час називається військовою[3]. 27 квітня 1795 Наторп відпродав аптеку магістру Антону Петцу і його дружині Анні; управляючим аптеки був магістр Кароль Шерф. Починаючи з 1807 року аптеку винаймає Антон Саломон[3]. Вже 19 січня 1808 року Антон Петц продає будинок графині Констанції Стажинській, а у 1819 Софія (із Стажинських) з чоловіком Адамом Озаркевичем продають аптеку Францисці, вдові Антона Саломона, та його синові Францискові[3]. У 1857 році аптеку придбав Антон Склепінський. Склепінський відремонтував аптеку та оздобив Торговий Зал. У 1875 році надбудовано третій поверх та відновлено фасад будівничим Войцехом Гааром. При родині Скепінських аптека отримала назву «Під чорним орлом» і була окружною[3]. З 1927 по 1944 рік власником аптеки був українець Михайло Терлецький[3]. Після приходу комуністів зберегла інтер'єр аптеки помічниця Михайла Терлецького, завідувачка аптеки в 1944—1971 роках професор Софія Гургула та її чоловік Олександр Павенцький[4]. У 1985 році за проєктами Андрія і Ганни Новаківських та Любарта Лищинського було проведено реставрацію. Роботи виконувала Львівська реставраційна виробнича майстерня. Було відреставровано дворовий флігель, пивниці під головним будинком. Під час цієї реставрації відновили дерев'яну галерею. На стіні галереї розміщено шість барельєфів із погруддями видатних медиків роботи Ярослава Скакуна. А також встановлено фонтан у подвір'ї будинку авторства Романа Петрука[3]. У кожної аптеки був свій символ, який, згідно з тодішньою практикою, вивішувався перед входом аптеки; від назви символу брала назву й аптека, як-от: «Під чорним орлом», аптека «Під Фемідою», «Під золотим оленем», «Під Святим Духом» тощо Основною діяльністю аптеки був відпуск ліків і оскільки фармацевтичної промисловості, як такої, ще не існувало, аптекарі виключно для потреб клієнтів готували екстракти, настоянки, еліксири, мазі, косметичні засоби та лікувальні вина, — у тому числі і знамените «Залізне вино»[5]. ЕкспозиціяУ 1966 році на базі старовинної аптеки створено музей історії фармації. Ідея створення музею виникла ще у XIX столітті. У 1868 році було створено Галицьке товариство аптекарів, якому вдалося зібрати невелику колекцію експонатів, та в умовах Австро-Угорської імперії створити музей було неможливо. Після ремонтно-реставраційних робіт експозиція музею значно розширилась і нараховувала 16 експозиційних залів загальною площею 700 м².
Цікаві фактиНа металевій кованій вивісці аптеки бачимо рік її заснування — 1735, проте ця дата не відповідає історичній правді, що блискуче довів львівський історик архітектури Володимир Вуйцик. Засновник аптеки військовий провізор Франц Вільгельм Наторп прибув до Львова одночасно зі входженням Галичини до Австрії у 1772 році, а сам будинок з аптекою збудували 1775 року. До того ж жоден із львівських податкових реєстрів XVIII століття не вказує на існування тут аптеки. Тобто під час визначення року заснування аптеки вийшла елементарна механічна помилка: ліву частину стертої вісімки прочитали як трійку, тому замість 1785 року вийшов 1735 рік[6]. СвітлиниПримітки
Джерела
Посилання |