Прокопова Лариса Іванівна
Прокопів Лариса Іванівна (нар. 4 березня 1925, Щигри, Курська обл. — пом. 19 грудня 2013, Київ) — українська мовознавиця, філологиня, викладачка, доктор філологічних наук (1971), професор (1975), навчалася, а згодом і працювала на посаді завідувача кафедри німецької мови (1972—1975 р.) в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а далі там само на посаді професора (1997—2000 рр.). ЖиттєписПрокопова Лариса Іванівна народилася 4 березня 1925 року в місті Щигри Курської області. З осені 1943 року Лариса Іванівна почала навчатись в Авіаційному інституті (Москва). Хоч Л. І. Прокопова закінчила перший курс навчання, однак збагнувши, що справжнє її покликання — філологія, пізніше переїхала до Києва, де в 1944 році вступила на романо-германський факультет Київського Державного університету імені Т. Шевченка, який закінчила в 1949 році, отримавши кваліфікацію філолога[1]. Під час навчання в університеті Лариса Іванівна зацікавилася експериментальною фонетикою і почала брати участь у роботах Лабораторії експериментальної фонетики під керівництвом кандидата філологічних наук Ірини Петрівни Сунцової, учениці професора Л. В. Щерби, який був у свою чергу учнем визначного польсько-російського вченого І. О. Бодуена де Куртене. З 66 років безперервної науково-педагогічної діяльності 51 рік Лариса Іванівна присвятила своїй Alma mater, куди ще в 1949 році прийшла працювати на посаді викладача кафедри німецької мови. Одночасно з педагогічною діяльністю розпочалася наукова кар'єра Лариси Іванівни. Успішний захист кандидатської дисертації («Сопоставительный анализ согласных современных немецкого и украинского языков», 1958 р.) та присвоєння звання доцента у 1964 році не втамувало спрагу молодої вченої до нових наукових пошуків і досягнень. А тому, вирішивши не полишати наукової ниви, повна сил, енергії і бажання Лариса Іванівна цілком поринає в наукову роботу і в 1970 році вступає до докторантури. Навчаючись у докторантурі, вона в 1971 році обирається колективом на посаду завідувача кафедри німецької філології. Захист докторської дисертації «Структура слога (экспериментально-фонетическое исследование на материале немецкого языка)» відбувся 1973 року в Києві, а вже у 1975 році Ларисі Іванівні присвоєно звання професора кафедри німецької філології. У віці 68 років Лариса Іванівна приймає рішення передати керівництво кафедрою, чому присвятила 22 роки свого життя, до рук молодих науковців, яких сама ж навчала і виховувала. Але вона не полишила ні викладацької діяльності, ні наукового пошуку. На посаді кафедри германської філології КНУ ім. Шевченка Лариса Іванівна пропрацювала ще довгих 7 років. Звільнення від обов'язків завідувача кафедра дозволило їй активізувати наукову діяльність, яка, в першу чергу, була спрямована на підготовку молодих наукових кадрів. Під її керівництвом було захищено більше 30 кандидатських та докторських дисертацій. Свідченням її праці є захисти «третього покоління» — захисти під науковим керівництвом учнів Лариси Іванівни, що підтверджує формування наукової школи дослідниці. У 2008 році перед Ларисою Іванівною відчинив свої двері Національний технічний університет України «КПІ» і вона стала частиною колективу кафедри теорії, практики та перекладу німецької мови. На результати її діяльності довго чекати не довелося. Перша написана під керівництвом Лариси Іванівни кандидатська дисертація була захищена у 2012 році, а незабаром ще три викладачки кафедри отримали ступінь кандидата філологічних наук[2]. Складалося враження, що наука це її всесвіт, вона не працювала заради науки, вона сама була нею. Її запал і натхненність передавалися оточуючим. Лариса Іванівна жила наукою, як стверджують її рідні і близькі (і, в першу чергу, її чоловік — видатна постать в українському та зарубіжному мовознавстві Орест Борисович Ткаченко, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України)[3]. Загалом перу дослідниці належать більше 150 праць[2]. Наукові праці та навчальні посібники(до переліку увійшли лише ті роботи, на які часто посилаються автори розміщених в Інтернеті публікацій)
Примітки
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
