Щерба Лев Володимирович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Щерба Лев Володимирович
біл. Леў Уладзіміравіч Шчэрба
Народився	3 березня 1880(1880-03-03) Ігумен, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	26 грудня 1944(1944-12-26) (64 роки) Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	мовознавець, письменник
Alma mater	Імператорський Санкт-Петербурзький університет
Галузь	Мовознавство
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Вчене звання	академік АН СРСР^[d]
Науковий ступінь	доктор філологічних наук^[d]
Науковий керівник	Бодуен де Куртене
Вчителі	Бодуен де Куртене Іван Олександрович
Відомі учні	Ожегов Сергій Іванович
Аспіранти, докторанти	Sergey Bernshteyn^d Lev Zinder^d Margarita Matusevich^d Andrej Venediktovič Fedorov^d
Членство	Академія наук СРСР
Відомий завдяки:	Ленінградська фонологічна школа
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах  Щерба Лев Володимирович у Вікісховищі

Ле́в Володи́мирович Ще́рба (біл. Леў Уладзіміравіч Шчэрба; 3 березня 1880, Ігумен, Мінська губернія — 26 грудня 1944, Москва) — російський та радянський мовознавець, доктор філологічних наук, професор Петроградського (тепер Санкт-Петербурзький) університету (з 1916), академік АН СРСР (з 1943), засновник ленінградської фонологічної школи, основоположник теорії лексикографії[1]. Найбільший внесок зробив у загальне мовознавство, фонологію, фонетику, лексикологію та лексикографію, а також серед його наукових інтересів були синтаксис та граматика.

Наукова діяльність

Свою фонологічну теорію він виклав у працях «Російські голосні в кількісному і якісному відношенні» (1922) і «Фонетика французької мови» (1937). На відміну від Бодуена де Куртене фонему визначав не психологічно, а на основі фонетичних критеріїв як клас близьких за фізичними властивостями (фізичною подібністю) звуків, як звуковий тип, здатний диференціювати слова і їхні форми. Так, у російському слові вода [влда] звуки [л] і [а] розглядає як різновиди однієї фонеми /а/. Звуки кваліфікує як варіанти (відтінки) фонеми, тобто як те конкретне, в якому реалізується загальне (фонема).

У праці «Про частини мови в російській мові» (1928) Лев Володимирович викладає власне розуміння частин мови. Заперечує формальний підхід до визначення частин мови, якого дотримувалася Московська лінгвістична школа: частини мови виділяли за морфологічними ознаками. На його думку, частини мови — не морфологічні і не синтаксичні класи, їх не можна також виділяти лише на й основі семантичного критерію, а на його думку слід враховувати одразу всі три критерії: семантичний, морфологічний і синтаксичний. Уперше в мовознавстві Лев Щерба виокремлює як частину мови станівник (треба, важко, жаль, рад тощо).

Велику теоретичну цінність має стаття Щерби «Про троякий аспект мовних явищ і про експеримент у мовознавстві» (1931). Замість соссюрівської дихотомії «мова — мовлення» він запропонував трихотомію «мовленнєва діяльність — мовний матеріал — мовна система».

Праці

• Доповнення і поправки до «Російського правопису» Я. К. Грота з довідковим покажчиком до нього / Дополнения и поправки к «Русскому правописанию» Я. К. Грота со справочным указателем к нему (1911);
• Російські голосні в якісному та кількісному відношенні / Русские гласные в качественном и количественном отношении (1912);
• Східнолужицьке наріччя / Восточнолужицкое наречие (1915);
• Про частини мови в російській мові / О частях речи в русском языке (1928);
• Як треба вивчати іноземні мови / Как надо изучать иностранные языки (1929);
• Словник російської мови / Словарь русского языка, т. IX (1935);
• Російсько-французький словник / Русско-французский словарь (1936);
• Фонетика французької мови. Нарис французької вимови у поірвнянні з російською / Фонетика французского языка. Очерк французского произношения в сравнении с русским (1937);
• Російсько-французький словник для середньої школи / Русско-французский словарь для средней школы (1940).

Примітки

1. Бібліотека Російської академії наук. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 13 липня 2013.

Джерела

• Кочерган М. П. Загальне мовознавство. — Київ: Академія, 2006. — 464 с.
• Зиндер Л. Р. Л. В. Щерба — лингвист-теоретик и педагог [Текст] / Л. Р. Зиндер, Ю. С. Маслов — Л.: Наука, 1982. — 104 с. (рос.)
• Колесов В. В. Л. В. Щерба: Кн. для уч. / В. В. Колесов. — М.: Просвещение, 1987. — 160 с. (рос.)
• Памяти академика Льва Владимировича Щербы (1880-1944): сборник статей. — Л.: Изд-во Ленинград. госуд. ун-та, 1951. — 322 с. (рос.)

Посилання

• Архив петербургской русистики [Архівовано 11 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Л. В. Щерба. Основные вехи его жизни и научного творчества [Архівовано 23 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Щерба Лев Владимирович (1880-1944) [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Биография. Лев Щерба [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)