Праскандинавська мова

Праскандинавська мова
Праскандинавська мова
Поширена в	Скандинавія
Носії	0 ( переросла в давньоскандинавську в 8 столітті)
Писемність	Старший футарк
Класифікація	Індоєвропейські мови Германські мови Північногерманські мови
Офіційний статус
Коди мови

Праскандинавська мова (протоскандинавська, протопівнічногерманська) — індоєвропейська мова, яка була поширена в Скандинавії, виділилась з прагерманської мови ймовірно пізніше 1 століття н.е. Поява її пов'язується з найдавнішою знайденою скандинавською писемною пам'яткою написаною старшим футарком. Праскандинавська мова переходить давньоскандинавську з початком доби вікінгів у 8 столітті.

Фонетика

Праскандинавська фонетика в цілому мало відрізнялась від фонетики прагерманської мови.

Приголосні

Приголосні праскандинавської мови
	Губно-губний приголосний	Міжзубний приголосний	Ясенний приголосний		Середньопіднебінний приголосний	Задньоязиковий приголосний	Лабіовелярний приголосний
Носовий приголосний	m		n			(ŋ)	(ŋʷ)
Проривний приголосний	p b	t d				k ɡ	kʷ ɡʷ
Фрикативний приголосний	ɸ (β)	θ (ð)	s	z		h (ɣ)	hʷ
Вібрант			r	z
Апроксимант					j		w
Латеральний приголосний			l

Голосні

Система голосних трохи більше відрізняється від прагерманської мови, ніж система приголосних. Раннє /ɛː/ понизилось до /ɑː/, ненаголошені /ai/ та /au/ розвинулись в /eː/ та /ɔː/. Короткі кінцеві голосні посунули прагерманські довгі голосні.

**Ротові голосні**
	Голосний переднього ряду		Голосний заднього ряду
	короткий	довгий	короткий	довгий
Голосний високого піднесення	i	iː	u	uː
Голосний середнього піднесення	e	eː	o	ɔː
Голосний низького піднесення			ɑ	ɑː

**Носові голосні**
	Голосний переднього ряду		Голосний заднього ряду
	короткий	довгий	короткий	довгий
Голосний високого піднесення	ĩ?	ĩː	ũ?	ũː
Голосний середнього піднесення			ɔ̃	ɔ̃ː
Голосний низького піднесення			ɑ̃?	ɑ̃ː

Дифтонги

В праскандинавській мові були присутні такі дифтонги — /æi/, /ɑu/, /eu/, /iu/.

Наголос

У праскандинавській мові наголос падав на перший склад. Деякі школи висловлюють думку, що праскандинавська мала і музичний наголос, який вона успадкувала від індоєвропейської мови, який в свою чергу перейшов в тональний наголос в сучасних шведській та норвезькій мовах та так званий поштовх (stød) в сучасній данській мові.

Пам'ятки

Всі вцілілі пам'ятки праскандинавської мови є рунічними і написані старшим футарком. Всього існує 260 пам'яток, найстарша з них датується 2 століттям.

Приклади:

Øvre Stabu spearhead — найстаріший зі знайдених написів, датується 2 століттям;
Золоті роги з Галлехуса — два золоті роги (один більший за інший), виявлені в Галлехусі на півночі від Тендера в Південній Ютландії (Данія);
Рунічний камінь з Туне, район Естфол, Норвегія, датується 200–450 роками нашої ери;
Рунічний камінь Ейнанґ, знайдений в Норвегії, датується 4 століттям;
Спис Краґехул — спис, знайдений в Данії, датується приблизно 500 роком;
Рунічний камінь з Бйоркеторпу, розташований в ландскапі Блекінге (Швеція), 500-700 рік нашої ери;
Рунічний камінь з Рьо, знайдений у 1919 році на острові Оттерьо, неподалік шведського міста Ґреббестадт в ландскапі Богуслен.

Запозичення з праскандинавської

Деяка кількість запозичень з праскандинавської залишилась у прибалтійсько-фінських мовах.

Приклади:

Естонська/Фінська kuningas < *kuningaz "король" (праскандинавська kunungr, konungr)
Фінська ruhtinas "принц" < *druhtinaz "князь" (праскандинавська dróttinn)
Фінська sairas "хворий" < *sairaz "хворий" (праскандинавська sárr)
Естонська juust, Фінська juusto "сир" < *justaz (праскандинавська ostr)
Естонська/Фінська lammas "вівця" < *lambaz "баранина" (праскандинавська lamb)
Фінська hurskas "благочестивий" < *hurskaz "мудрий, швидкомислячий" (праскандинавська horskr)
Фінська runo "поема, руна" < *rūno "таємниця, руна" (праскандинавська rún)
Фінська vaate "одяг" < *wādiz (праскандинавська váð)
Фінська viisas "мудрий" < *wīsaz (праскандинавська víss)