Пракартвельська мова
Пракартвельська мова (груз. წინარექართველური ენა, латиніз.: ts'inarekartveluri ena, груз. პროტოქართველური ენა, латиніз.: p'rot'okartveluri ena) — реконструйована мова-предок усіх картвельських мов, якою говорили предки усіх сучасних картвелів. Більшість мовознавців-фахівців визнають цю гіпотезу, вони змогли реконструювати прамову за допомогою порівнянь сучасних картвельських мов[1]. Деякі мовознавці, зокрема Герхард Детерс та Георгій Клімов також реконструювали прамову нижчого рівня, пракарто-занську прамову, предка сучасних карто-занських мов (до яких входять грузинська та занська)[2]. ВпливиАблаутні закономірності пракартвельської дуже подібні на індоєвропейські, тож вважається, що пракартвельська мова мала контакт з праіндоєвропейською на ранніх етапах свого розвитку[3]. Це також підтверджується окремими спорідненими коренями з індоєвропейською: наприклад, припускається зв'язок пракартвельського кореня *mḳerd- (груди), та праіндоєвропейського *ḱerd- (серце). Пракартвельский корінь *ṭep- (тепло) також може бути пов'язаним із праіндоєвропейським *tep- (тепло)[1][неякісне джерело]. Зв'язок із нащадкамиСучасні мови-нащадки пракартвельської: грузинська, сванська, мегрельська та лазька. Аблаутні патерни пракартвельської краще збереглись у грузинській та особливо сванській, аніж у мегрельській або лазькій, у яких утворились нові форми таким чином, або в кожному словесному елементі була щонайменше одна стабільна голосна[1][уточнити переклад]. Система займенників у пракартвельскій вирізняється наявністю розрізнення за клюзивністю (окремі слова для «ми» разом зі слухачем та «ми» без слухача). Це розрізнення збереглось лише у сванській. У сванській є й інші архаїзми з пракартвельської, що дало підстави вважати, що сванська відділилась від решти мов раніше: вже потім пракартвельська (карто-занська) розділилась на грузинську та занські мови (мегрельська та лазька)[1]. ФонологіяГолосні
Приголосні
Розрізнення між [q] та абруптивним [qʼ] лишилась лише у сванській мові. Це розрізнення також існувало у давньогрузинській. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia