Повстюк Андрій Олексійович
Андрі́й Олексі́йович Повстю́к (нар. 1 грудня 1983, м. Славута, Хмельницька область, Українська РСР — пом. 19 червня 2014, с. Закітне, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, миротворець, розвідник, старший сержант Збройних сил України. Загинув у ході російсько-української війни. ЖиттєписЗакінчив славутську загальноосвітню школу № 1, працював у ПАТ «Славутський комбінат „Будфарфор“». 2002 року призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. З 2004-го — на контрактній службі, брав участь у миротворчій місії ООН у Іраку. Старший сержант, заступник командира взводу — командир 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти штабного батальйону 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького Сухопутних військ Збройних Сил України, військова частина А0998, м. Яворів. З травня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 19 червня 2014, в ході військової операції зі звільнення від терористів населених пунктів у Лиманському районі (на той час — Краснолиманський район), знищення блокпостів противника біля смт Ямпіль та взяття під контроль мосту через Сіверський Донець, бронегрупа розвідувальної роти потрапила у засідку на підході до села Закітне. Розвідники виявили на дорозі два КамАЗи та БРДМ-2 бойовиків. Було вирішено відконвоювати трофейну техніку ближче до основних сил батальйону, але у цей момент бойовики із засідки відкрили вогонь з кулеметів по бійцях, які сиділи на броні. Бій тривав 3 години, загинули командир 1-го механізованого батальйону підполковник Ігор Ляшенко, командир розвідроти капітан Степан Воробець, старший сержант Андрій Повстюк, старший солдат Юрій Прихід, солдати Віктор Сивак, Віктор Семчук і Микола Шайнога. Троє бійців дістали поранення, один з них — важко поранений[1][2][3]. Військові обшукали всю територію бою і тіло Андрія не знайшли, рідні до останнього сподівались, що він живий і потрапив у полон[4][5]. Вже у серпні після звільнення території від бойовиків відшукали загиблого поблизу місця бою, упізнання проводилось за експертизою ДНК[6]. 24 серпня похований на Новому міському кладовищі міста Славута[7]. Без Андрія лишились батьки, двоє братів, дружина та 7-річна донька. Нагороди та звання
Вшанування пам'яті
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia