Ляшенко Ігор Вікторович

Ігор Вікторович Ляшенко
Полковник (посмертно)
Загальна інформація
Народження	14 вересня 1977(1977-09-14) Шепетівка, Хмельницька область
Смерть	19 червня 2014(2014-06-19) (36 років) Закітне, Донецька область (загиблий у бою)
Alma Mater	ОІСВ
Псевдо	Беркут
Військова служба
Роки служби	1998—2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	24 ОМБр
Війни / битви	Міжнародні сили з підтримки миру в Косові Війна на сході України Бої за Красний Лиман
Командування
2012—2014  1 ШБ 24 ОМБр, командир батальйону
Нагороди та відзнаки
Орден «Народний Герой України» Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)

І́гор Ві́кторович Ляше́нко (нар. 14 вересня 1977(19770914), м. Шепетівка, Хмельницька область, Українська РСР — пом. 19 червня 2014, с. Закітне, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український військовик, миротворець, полковник (посмертно) Збройних сил України, командир 1-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. Позивний «Беркут». Загинув у ході російсько-української війни, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Життєпис

Народився й виріс у місті Шепетівка на Хмельниччині. У батьків був ще один син, який теж став військовим. 1994 року закінчив загальноосвітню школу № 3 міста Шепетівка, того ж року вступив до Одеського інституту Сухопутних військ України.

Військова служба

По закінченні інституту, у 1998 році, розпочав військову службу в м. Рава-Руська на Львівщині, у 310-му механізованому полку 24-ї механізованої Залізної дивізії імені князя Данила Галицького. У подальшому продовжив службу в Яворові, у 24-ій окремій механізованій Залізній бригаді імені Данила Галицького Сухопутних військ Збройних Сил України, військова частина А0998. Брав участь у миротворчих місіях в Югославії. Мешкав із сім'єю у Яворові.

2012 року призначений командиром 1-го механізованого батальйону, формує навколо себе сильний колектив з-поміж офіцерів на той час уже розформованих підрозділів: 1-го батальйону Рава-Руського 310-го полку та Українсько-Польського миротворчого батальйону. У батальйон приходять контрактники з досвідом бойових дій у Югославії та Іраку. Завдяки своєму авторитету багатьох із цих військових знайшов та запросив у батальйон сам комбат. Сформований батальйон пройшов підготовку на Яворівському полігоні в ході навчань «Осінній циклон 2013».

Бойовий шлях

8 березня 2014, у зв'язку з російською збройною агресією проти України, батальйон Ляшенка вирушив на кордон з РФ у Сумську область, а в травні 2014 — на Донеччину, де була служба на блок-постах, у конвоях, участь у перших невеликих боях. Комбат завжди був поряд зі своїми бійцями, об'їжджав блокпости батальйону.

14 червня 2014, о 5:45 проросійські бойовики обстріляли з мінометів один із блокпостів 1-ї роти батальйону під селищем Кіровське, що біля Красного Лиману (тепер — Лиман) Донецької області. Четверо військовослужбовців отримали поранення, один з них був у дуже важкому стані. Отримавши таку інформацію вже за кілька хвилин колона медиків на чолі з комбатом вирушила в дорогу. Поранених врятували. 16-го червня бронегрупа під командуванням підполковника Ляшенка у складі 5 одиниць бронетехніки вийшла за лінію розмежування в районі Красного Лиману і провела «зачистку».

Загибель

19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків в районі смт Ямпіль та звільнення населених пунктів. З Красного Лиману вирушили підрозділи десантників, які мали розбити укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, що прикривав дорогу на міст через Сіверський Донець. Бійці 24-ї мехбригади виїхали двома бронегрупами зі сторони Торського, взяли Ямпіль без особливого спротиву і вийшли в тил ворожого блокпосту «Марс», після чого взяли пануючу висоту біля мосту. У той час підполковник Ляшенко разом із розвідувальною ротою бригади вирушив на село Закітне. Вже біля села бронегрупа потрапила у засідку. Розвідники виявили на дорозі два КамАЗи та БРДМ-2 бойовиків. Було вирішено відконвоювати трофейну техніку ближче до основних сил батальйону, але, як тільки розвідники сіли в КамАЗи, бойовики відкрили шквальний вогонь із засідки по транспортних засобах. Протитанковими гранатометами противника були спалені вантажівки, бойовики відкрили вогонь з кулеметів по бійцях, які сиділи на броні. В комбата Ляшенка влучило декілька куль. Було поранено командира розвідроти капітана Степана Воробця, водій БТРа встиг затягти його в машину, там він і помер. Зав'язався бій, котрий тривав 3 години. Бронегрупа, яка підійшла на допомогу, знищила засідку противника, з боєм забрали тіла загиблих. 24-та ОМБр втратила сімох військовослужбовців, загинули підполковник Ігор Ляшенко і 6 бійців розвідроти: капітан Степан Воробець, старший сержант Андрій Повстюк, старший солдат Юрій Прихід, солдати Віктор Сивак, Віктор Семчук і Микола Шайнога. Троє бійців дістали поранення, один з них — важко поранений[1][2][3][4][5]. Того ж дня у боях в тому районі загинули восьмеро десантників з 25-ї та 95-ї бригад ВДВ і командир взводу спецпідрозділу «Барс» НГУ лейтенант Кравчук.

Звільнення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту через Сіверський Донець дозволило перекрити постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ[6].

Див. також: Бої за Красний Лиман.

Похорони Ігоря Ляшенка відбулися 23 червня у Шепетівці. Спочатку труну пронесли містом від провулку Чернишевського до центру. Панахида за загиблим відбулася на центральній площі міста — площі Тараса Шевченка перед міськвиконкомом. Були присутні матір та дружина офіцера, військові побратими, підприємці, представники місцевої влади та духовенства. Загалом зібралося близько тисячі людей. Коли завершився молебень за загиблим, труну в супроводі почесної варти віднесли до катафалку під оплески присутніх та вигуки «Слава!» Похований на міському кладовищі міста Шепетівка[7].

Начальник штабу 24-ї ОМБр полковник Анатолій Шевченко: «У нас в бригаді його називали Комбатом Першим, але не тому, що він командував першим батальйоном, а тому, що він завжди і у всьому був першим. Він був зразком виконання службового обов'язку. Про таких, як Ігор, завжди казали „комбат-батяня“. Він першим з бригади пішов на виконання бойового завдання, першим вступив у бій і першим з бригади взяв цей бій на себе. Такі люди, як він, не вмирають, вони стають легендою».

Залишились батьки Любов та Віктор, які живуть у Шепетівці на провулку Ляшенка, названого на честь сина; брат Ярослав — майор, учасник АТО; у Яворові дружина Олена — навчається на психолога, вступила на контрактну службу, учасник АТО, та двоє дітей, — син Ігор і донька Настя.

Нагороди

• звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові
• Орден Богдана Хмельницького I ст. — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку (21.08.2014, посмертно)[8].
• Медаль «15 років Збройним Силам України».
• Медаль «За сумлінну службу» II ст. та III ст.

Вшанування

31 липня 2014 року Шепетівська міська рада на своїй 56 сесії назвала на честь Ігоря Ляшенка вулицю і провулок у м. Шепетівка, які до того мали назву «Чернишевського»[9].

12 червня 2015 року у місті Шепетівка на фасаді будівлі ЗОШ № 3 (вулиця Судилківська, 19), де навчався Ігор Ляшенко, йому відкрито меморіальну дошку[10].

У червні 2015 року на місці бою, біля с. Закотного, на честь полеглих бойових побратимів військовики 24-ї бригади встановили обеліск[11].

19 червня 2017 року на Донеччині, з ініціативи місцевої громади, відкрито пам'ятник сімом воїнам 24-ї бригади, які загинули у бою за звільнення села Закітне[12].

Примітки

1. У бою під Ямполем загинуло семеро військових 24 бригади, яка дислокується в Яворові [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Львівська ОДА, 20 червня 2014
2. Старший лейтенант Петро Мотрук: «Коли загинув комбат, я ніколи не бачив, щоб плакала така кількість чоловіків одночасно» [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Цензор.нет, 26 квітня 2015
3. «Від смерті мене врятувала кришка люка» [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Народна Армія, 25 червня 2016
4. Бої за Ямпіль та Закотне — приклади мужності героїв «Залізної» бригади [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 21 червня 2016
5. Злочин і кара. Ямпільський казус [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // feldherrnhalle на livejournal, 1 січня 2017
6. Слідами Стрєлкова: місця боїв під Краматорськом досі нагадують про 200 знищених бойовиків [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ДеПо. Донбас», 24 лютого 2016
7. Шепетівка прощалась із загиблим підполковником Ігорем Ляшенко ФОТО ВІДЕО. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
8. Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
9. На сесії міської ради перейменовували вулиці та розбирались з тарифами на воду. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
10. На фасаді загальноосвітньої школи № 3 відкрито меморіальну дошку Ігорю Ляшенко [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Shepetivka.com.ua — Сайт міста Шепетівка, 12 червня 2015
11. На місці бою з'явився обеліск [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 24 червня 2015
12. На Донеччині з ініціативи місцевої громади відкрито пам'ятник сімом воїнам 24 окремої механізованої бригади [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 20 червня 2017

Джерела

• Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 663/2023 «Про присвоєння І. Ляшенку звання Герой України »

Посилання

• Ляшенко Ігор Вікторович [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Ляшенко Ігор Вікторович [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
• У Шепетівці поховали комбата, вбитого на Донбасі // Медіа-корпорація «Є», 24 червня 2014.
• Юхимович Л. Д. Ляшенко Ігор Вікторович. Людина з великої літери [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Shepetivka.com.ua — Сайт міста Шепетівка.
• Валерій Левченко. Комбат Ляшенко Ігор Вікторович [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Shepetivka.com.ua — Сайт міста Шепетівка, 19 вересня 2017.
• «Під командуванням ротного Силівакіна в Авдіївці знищили близько десяти ворожих ВОПів»: У Рівному нагородили Народних героїв України [Архівовано 14 вересня 2019 у Wayback Machine.]