Площа Леніна (станція метро, Санкт-Петербург)

59°57′25″ пн. ш. 30°21′19″ сх. д.

Площа Леніна
Петербурзький метрополітен
Загальні дані
Тип	пілонна, з укороченим центральним залом
Глибина закладення	67 м
Проєктна назва	Фінляндський вокзал
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Дата відкриття	1 червня 1958
Архітектор(и)	А. К. Андреев (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів	А. К. Андреев (рос.), Ю. Н. Козлов (рос.)
Пересадка на	Фінляндський вокзал
Виходи до	Площа Леніна, вулиця Комсомолу, Боткінська
Час відкриття	05:46
Час закриття	00:28
Код станції	ЛН

п о р 1 Кіровсько-Виборзька лінія

Легенда ТЧ-4 «Північне» Оборотний тупик Дев'яткіно Громадянський проспект Муринський струмок Оборотний тупик Академічна задєл під СЗГ Політехнічна Площа Мужності Дистанція «Розмиву» Лісова Виборзька Оборотний тупик Площа Леніна Нева Чернишевська СЗГ до Маяковська Площа Повстання Володимирська Пушкінська СЗГ до Сінної площі Технологічний інститут Обвідний канал Балтійська Нарвська Кіровський завод Автово ТЧ-2 «Дачне» ТЧ-1 «Автово» Красненька Дачне Ленінський проспект Проспект Ветеранів Оборотний тупик

Площа Леніна (рос. Площадь Ленина) — станція Кіровсько-Виборзької лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Чернишевська» і «Виборзька». Відкрита 1 червня 1958 року у складі другої черги метрополітену «Площа Повстання» — «Площа Леніна». Назва пов'язана з розташуванням першого наземного вестибюля.

Технічна характеристика

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з укороченим центральним залом (глибина закладення — 67 м). На станції два похилих тристрічкові ходи, що починаються з торців станції.

Вестибюлі і пересадки

• Південний вестибюль станції вбудовано в будівлю Фінляндського вокзалу, було побудовано у 1960 році.
• Північний вестибюль виходить на площу Леніна, до вулиць Комсомолу і Боткінської.

Колійний розвиток

Станція з колійним розвитком.

Станція Площа Леніна будувалася як кінцева станція другої черги Кіровсько-Виборзької лінії і має 2 тупика, але 3-я колія не закінчується тупиком, а продовжується далі. Колійний розвиток станції дозволяє організовувати зонні обороти та забезпечувати місце для відстою потягів.

• За станцією розташовані оборотні тупики, що містять ПТО.
• Перегін до станції «Чернишевська» став першим, пройденим під Невою. Проходка виконувалася щитовим способом, з відкритим лобом забою (тобто навколишні ґрунти в забої були не ізольовані від тунелю). Тому для видавлювання води що просочувалась під річищем проходка здійснювалася із застосуванням кесона, що створює надлишковий тиск в тунелі на період будівництва.

Оздоблення

Південний наземний вестибюль станції розмістився в першому поверсі нового корпусу Фінляндського вокзалу. На стіні касового залу поміщено мозаїчне панно, присвячене виступу В. І. Леніна в Петрограді 3 (16) квітня 1917 року.

Фасад північного наземного вестибюля виділяється великими вікнами-вітринами, розділеними пілонами.

Оздоблення станції витримано в контрастних червоно-білих тонах. На колійних стінах плитка двох кольорів: здолу — чорного, згори — білого; встановлені декоративні ґрати з написом «1958» (по року відкриття станції). Поверх плитки пущений пофарбований дерев'яний карниз. Пілони оздоблені мармуром, на них розташовані горизонтальні світильники закарнізного освітлення. Підлога перонів асфальтова, зі смугою з квадратиків плитки, частково зафарбованою білою смугою. По краю укріплено гранітом.

Спочатку станція освітлювалася оригінальними круглими люстрами в центральному залі, на середину 2010-х замість них використовується закарнізне освітлення, яке, до того ж було замінено з люмінесцентного на натрієве у 2006 році.

Ресурси Інтернету

• «Площа Леніна» на metro.vpeterburge.ru [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• «Площа Леніна» на форумі metro.nwd.ru [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Санкт-Петербург. Петроград. Ленінград: Енциклопедичний довідник. «Площа Леніна»(рос.)